«Краще вже здохнути з автоматом в руках, ніж від голоду, як наші пращури в 1933-му»

29 листопада 2025 р. 20:01

29 листопада 2025 р. 20:01

Героям слава.

Найяскравіші за тиждень думки і цитати

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, Президент України, заявив про тиск на нього з боку США, щоб прийняти «мирний план» Трампа з 28 пунктів:

«Зараз тиск на Україну один із найважчих. Зараз Україна може опинитися перед дуже складним вибором: або втрата гідності, або ризик втрати ключового партнера. Або складні «28 пунктів», або вкрай важка зима».

Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст, про те, чому мирні переговори не приведуть до жодного результату:

«В цій дискусії кудись зникає найголовніше питання – а чи збирається взагалі путін погоджуватися із будь-якими умовами миру. Зникає саме тому, що відповідь є очевидною: путіну всі ці перемовини нецікаві. Тому що, якщо хтось дійсно зацікавлений у завершенні війни, він погоджується на припинення вогню і вже потім проводяться мирні перемовини. Незгода путіна із припиненням вогню і є чітким індикатором, що жодні мирні перемовини не призведуть до результату. Бо в них немає росії та її зацікавленості».

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, про заклик Володимира Зеленського «припинити срач»:

«Попри всю серйозність ситуації, лексика останнього звернення Зеленського в стилі телеграм-каналів Банкової про припинити «срач» – неприйнятна. Він має зробити реальні кроки для єдності, нормальної комунікації з парламентом і суспільством, припинити всіх ображати і, нарешті, сказати, який наш план справедливого миру. Як цей важкий і компромісний шлях бачить особисто він, як гарант Конституції, який несе повну відповідальність за все, що зараз відбувається з Україною».

Віталій ОВЧАРЕНКО, історик, військовослужбовець, про боротьбу з росією:

«Краще вже здохнути з автоматом в руках, ніж від голоду, як наші пращури в 1933-му. Воно з автоматом і більш веселіше – можна кількох ворогів із собою прихопити, і погодьтесь – героїчніше, ніж ото впасти десь на дорозі від голоду. Та й коли ти ведеш спротив, боротьбу – побачимо, хто ще здохне. Ми – чи вони?!

Боротьба дає шанс – альтернативу смерті. Здача на милість ворогу, безвольність, моральне опускання рук, капітуляція ведуть до смерті, голоду, репресій. Тому вилазьте з помиральної ями і дійте, кожен на своєму місці. Щоб не було повторення 1933-го. Щоб перемогти».

Олександр КОВАЛЕНКО, військовий експерт, про обстріл росіянами Тернополя, де внаслідок влучання ракети в будинок загинули 34 людини:

«Чому люди, які загинули в будівлі в Тернополі, не перебували в безпечних місцях? Чому вони не спустилися в підвал або хоча б на перший поверх будівлі? Що їм завадило дотриматися всіх тих заходів безпеки, про які регулярно йдеться, особливо коли крилаті ракети взяли курс на їхнє місто? Тернопіль – це трагедія. Але вкотре ця трагедія має стати наукою тим, хто хоче побачити перемогу України, але не з неба, а на Хрещатику. Не ігноруйте повітряну тривогу. Будьте пильними. Живіть! Живіть на зло маніяку-вбивці!».

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, письменник, вважає неприпустимою добровільну капітуляцію:

«Якщо ми добровільно відмовимося від своїх Земель, відмовимося від своєї Армії та Мови, приймемо їхній язик і їхню церкву, то мусимо змиритися з тим, щоб стати окраиной российской федерации. «Мирным регионом» на кістках мільйонів жертв чотирьохстолітньої боротьби за українську волю».

Віталій ЧЕПИНОГА, блогер, про перемогу у війні:

«Ми вже перемогли. Ні, я – не рожевий, веселковий ідіот. Я даю собі звіт про те, де ми зараз і як воно все непросто. Але з точки зору історії, ми перемогли. І це – найважливіша епоха в усій історії України, у яку нам випало жити. Нас би вже не мало бути. Ми є!

Ми не будемо раді перемозі. Бо вона буде не така, як ми хотіли. Нашу перемогу не буде видно неозброєним оком. І лише за якісь десятки років писатимуть книги й монографії про «непомітну перемогу України».

Валерій ПЕКАР, громадський діяч, про те, як вийти з політичної кризи:

«Я вважаю, що переважна більшість проблем України вирішується одним простим політичним рішенням – публічною заявою Президента України Володимира Зеленського про те, що він перемагає у війні… і після того не йде на другий термін. Тоді (якщо Зеленський відмовиться ще раз балотуватись у президенти. – Ред.) починається ухвалення рішень в логіці боротьби за перемогу, а не в логіці боротьби за вибори».

Юрій БУТУСОВ, журналіст, військовий, про найважливіше у мирних переговорах:

«Ключовим фактором будь-яких успішних мирних перемовин є ситуація на фронті. Тільки стабілізація фронту та нездатність його прорвати може примусити йти на поступки путіна. І добитися цього цілком у наших силах. На багатьох ділянках нам вдається успішно стримувати ворога. Ми можемо зробити так і в масштабах усього фронту… і протиставити «мирному плану Трампа» свій реальний мирний план, гарантом безпеки можуть стати виключно Сили оборони України. Політично-інформаційні маневри на війні вторинні – а ключова матерія війни – фронт, і тільки тут визначається база для реальних перемовин».

Волинські