– Він убив її лише за те, що вона — жінка, – суддя з Дубна згадала про моторошну справу

04 грудня 2025 р. 02:37

04 грудня 2025 р. 02:37

Нещодавно Італія ввела в кримінальний кодекс статтю за феміцид – вбивство жінки через ненависть до її статі.

Голова Дубенського міськрайонного суду Олександра Жуковська стверджує, що схоже новаторство можна було б запровадити й в Україні. Вона розповіла про справу, де жінку вбив рецидивіст лише за те, що вона жінка.

Справа, про яку йде мова, сталася кілька років тому. Тіло жінки з розбитою головою знайшли на порозі покинутого приміщення на околиці міста. Слідчі швидко відновили картину події: напередодні ввечері туди прийшли дві пари, знайомих між собою. Пізніше одна пара пішла, залишивши іншу — жертву та чоловіка, з яким вона нещодавно почала зустрічатися. Опівночі камери спостереження зафіксували, як із того ж напрямку вийшла лише одна постать — чоловіча.

За кілька годин затримали рецидивіста, який нещодавно вийшов із в’язниці. Його одяг мав сліди бруду, а на руках — подряпини. Під час допиту він наполягав на своїй невинності, стверджуючи, що лишив жінку живою, а потім «будь-хто міг зайти».

— Як слідчий суддя, я мала 72 години, щоб ухвалити рішення про тримання під вартою , — розповідає Олександра Жуковська . — Е кспертизи ще не були готові, але відеозаписи, свідчення другої пари та поведінка самого підозрюваного говорили досить багато. Я погодилася із зверненням слідчих.

Пізніше висновки судово-медичної та молекулярно-генетичної експертиз підтвердили: на камені, знайденому поряд із тілом, були відбитки пальців підозрюваного та ДНК жертви, а на його штанях виявили краплі її крові.

Однак найважливішим став момент після ухвали. Коли в залі залишилися лише вони двоє, суддя звернулася до затриманого з питанням, на яке у справі так і не було чіткої відповіді: «Чому? Зараз тут нікого немає, ви можете сказати правду».

Чоловік, якого у справі фігурувало як Пупкін (ім’я змінено), підвів голову і з холодною посмішкою відповів:

« Бо нема чого бабі самому ПУПКІНУ огризатись ».

— Що саме вона сказала? — не відступала суддя.

— Не пам’ятаю , — знизав він плечима. — Та хіба не все одно? Мені було неприємно чути її голос. Я зробив так, щоб вона замовкла. І добре».

За словами Олександри Жуковської , саме тоді вона усвідомила, що мотивом була не сварка і не ревнощі, а глибока, звіряча зневага до жінки як такої.

« Він убив її не через те, що вона сказала, а через те, що вона посміла щось говорити. Бо вона — жінка », — наголошує суддя.

На думку Жуковської, саме такі випадки — чіткий приклад феміциду, коли вбивство зводиться до «навчання місцю» або «заспокоєння» жінки. Вона вважає, що Україні варто розглянути введення окремої кваліфікуючої ознаки за аналогією зі статтею за вбивство через расову, національну чи релігійну ворожнечу.

— Це не лише питання кари. Це питання визнання, що така мотивація існує і що вона — особливо небезпечна для суспільства , — підсумовує Олександра Жуковська.

Волинські