«День починається з трагедії, з крику», – судмедексперт з луцького моргу розповів про експертизу тіл загиблих (Відео)

04 грудня 2025 р. 13:47

04 грудня 2025 р. 13:47

49-річний Олександр Хомич працює судово-медичним експертом у луцькому морзі з 2001 року. Повномасштабне вторгнення радикально змінило формат його роботи. Олександр каже, що судмедекспертом не мріяв бути, став ним випадково.

Про це розповідає «Суспільне».

«Не стільки боявся, скільки досить специфічна робота»

«Закінчив інтернатуру і у 2001 році прийшов сюди (у морг) працювати. Що це за професія, чесно кажу, я не знав, – каже Олександр Хомич. – Як прийшов, то, звичайно, не стільки боявся, скільки досить специфічна робота».

У професії лучанин уже понад 20 років. Нині обіймає посаду завідувача Луцького відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових судово-медичних експертів. Зізнається: ніколи не думав у житті займатися чимось іншим.

«Тебе життя налаштовує на це. Ти або не працюй тут або мусиш це все витримувати і робити, – говорить судмедексперт. – Тут дуже філософськи відносишся до цього. Тут розкриваються всі людські чесноти на 100%. Тут бачиш емоції людини без фільтрів. І, повірте, що вони не такі, як ми про це думаємо».

«Ти можеш не говорити, але ти співчуваєш всередині»

У час повномасштабної війни в Олександра Хомича як судмедексперта змінився формат роботи. Окрім цивільних, у морг привозять тіла загиблих військовослужбовців та репатрійованих бійців в рамках обміну з РФ.

«Якщо я про себе буду казати, то морально мені важко. День починається з трагедії, день починається завжди з плачу, з крику, з різних негативних емоцій і ти хочеш – не хочеш, вони все одно через тебе проходять. Це дуже важко», – зізнається медик.

Траурні вінки та квіти біля труни з загиблим військовослужбовцем

Тому планує свій робочий день, щоб далі можна було продовжувати працювати.

«Словами це не передати. Тому що військові – це емоції, військові – це трагедія. Їх забирають і поховання організовують військові. Поховання, можливо, кожен день і не одне. Тут постійно перебувають родичі. Емоції часто зашкалюють, – каже судмедексперт. – Ти можеш не говорити, але ти співчуваєш всередині. Бо мало зараз є родин, в яких хтось не воює. І у всіх наших працівників в кожного хтось є. Тут їм дуже важко».

Військові забирають труну з тілом загиблого бійця з Луцького моргу

Робота з репатрійованими тілами загиблих бійців

Олександр Хомич говорить: попри реалії часу, щодня повинен робити свою роботу, а емоції залишити іншим людям.

«Ти сюди приходиш і ти знаєш, що робиш. Ти повинен визначитись з причиною та часом настання смерті, з тілесними ушкодженнями й з іншими питаннями, які можуть задавати слідчі, – каже судмедексперт. – Звичайно, на манекенах було б краще працювати. Але там ти відключаєшся. Тобі не хочеться нічого коментувати, ти просто повинен зробити, вийти й видати результат».

У роботі з репатрійованими тілами загиблих військових – акцент на ідентифікації тіл, розповідає медик.

«Обставини загибелі й час настання смерті встановити не те що важко, а практично неможливо. Тому що тіла знаходилися в різних умовах, плюс вони заморожені, – говорить Олександр Хомич. – Це не звичайна робота і не звичайне експертне дослідження. Воно відрізняється від того, що ми робимо кожен день на цивільних».

«На час війни наша робота почала цінитися»

Нині у роботі з ідентифікацією тіл інтегрують нові методи дослідження. Але без команди тут нічого не зробити, наголошує завідувач Луцького відділу судмедекспертизи трупів.

«Вік працівників у нас досить солідний, особливо це лягає на плечі молодшого персоналу. У нас жінки і чоловіки, вік яких 60 і більше. Скільки вони ще зможуть працювати – це питання. Серед експертів вік також середній – 50 з хвостиком. Тобто, молодих людей тут практично нема. Наскільки ще кого хватить, то важко сказати», – каже Олександр Хомич.

Команда судмедекспертів Луцького відділу судмедекспертизи трупів та керівниця обласного бюро судмедекспертизи Лілія Вірун

З його слів, не так просто підготувати експерта: потрібен час і мотивація для людини.

«Бачите, наша робота коштує досить дешево. А на час війни наша робота почала цінитися досить дорого. Маємо надію, що ми будемо достойно і цінитися, і вартувати», — говорить судмедексперт.

Завідувач Луцького відділу судмедекспертизи трупів Олександр Хомич

Олександр Хомич додає: поки його робота комусь допомагає та приносить результат, це є мотивація для подальшої праці.

Волинські