вологість:
тиск:
вітер:
Пенсіонерка з Волині взяла під опіку шістьох дітей зниклого безвісти зятя
67-річна Валентина Олеш із села Нові Підцаревичі Маневицької громади взяла під опіку шістьох онуків , батько яких зник безвісти на війні. Її доньку, матір дітей, позбавили материнства 2024 року. Це сталося через пів року після того, як зять Олександр Будько зник на фронті. Зв’язок з чоловіком обірвався 28 грудня 2023 року, коли він воював на Харківському напрямку.
Нині під опікою пенсіонерки п’ятеро дітей, одній з дівчат нещодавно виповнилося 18 і вона почала жити окремо, розповіла Суспільному Валентина Олеш.
Зі слів жінки, її зять Олександр пішов на війну добровольцем. Тоді йому було 48 років, у ТЦК він не зізнався, що є батьком дев’ятьох дітей, шестеро з яких тоді були неповнолітніми.
“Він у військкоматі сказав, що має двоє тільки дітей. Уже пізніше, як вже він приїжджав у відпустку, то я просила: “Саша, я зберу дітей і піду в військкомат, хай тебе звільнять”. А він просив не робити цього, казав, що він має захищати своїх дітей”, — пригадує Валентина.
Після зникнення Олександра Валентина Олеш дізналася від працівників соцслужб, що її доньку, яка зловживала алкоголем, збираються позбавити материнських прав, а дітей переведуть в інтернат. Тоді, каже пенсіонерка, вирішила — діти будуть жити із нею. Право на опіку вона виборола у суді.
З бабусею зараз живуть: 16-річна Юлія, 15-річна Анна, 13-річний Роман, 12-річний Артем і 8-річна Олена. З матір’ю діти не спілкуються.
Валентина Олеш розповідає: діти дуже сумують за батьком. Найстарші після його зникнення оббивали пороги ТЦК, шукали будь-яку інформацію про Олександра у соцмережах. Декілька разів натикалися на дані, що батько у полоні, але підтвердження цьому досі не мають. Зараз про долю військовослужбовця нічого невідомо.
“Саша дуже любив дітей, у нього був м’який характер, — говорить Валентина. — Він мені завжди допомагав по господарству, а вже як на війні був, то присилав гроші на дітей”.
Хлопці і дівчата розповіли Суспільному: жити у селі з бабусею їм подобається. Зі слів 12-річного Артема, після зникнення тата брати і сестри намагаються допомагати бабусі по господарству.
“Треба дрова поносити, сіно скинути, корову напоїти. У нашій сім’ї зараз головна бабуся. Вона добра, але може бути і строга, — каже хлопець. — Хочу, щоб війна закінчилася і тато вернувся додому. Ми були дуже раді, коли він приїжджав у відпустку”.
Зі слів Валентини Олеш, вона і онуки не полишають надії знайти Олександра. Жінка зверталася з офіційними листами у ГУР, Червоний Хрест та СБУ, про те, чи перебуває Олександр Будько в полоні. Прийшла відповідь, що така інформація не підтвердилася. З допомогою Суспільного родина сподівається, що отримає звістку від побратимів Олександра, які можуть розповісти про його долю.
Джерело: volyninfa.com.ua
Новини рубріки
Магнітні бурі в Україні: який прогноз сонячної активності на 14 грудня
13 грудня 2025 р. 23:54
Вибухи на нафтобазах, електростанції та аеродромах – масована атака дронів у Криму
13 грудня 2025 р. 23:54
На Донеччині загинув захисник з Самарівської громади
13 грудня 2025 р. 23:50