Мільярди на “комунікації” та відсутність підвищення зарплат військовим: що передбачає “Бюджет-2026”

14 грудня 2025 р. 18:16

14 грудня 2025 р. 18:16

Після напружених дискусій і під вигуки “Ганьба” Верховна Рада ухвалила бюджет-2026. Документ передбачає дефіцит у понад 18% ВВП, суттєві видатки на оборону й соціальну підтримку, але залишає відкритим питання – де взяти сотні мільярдів, яких бракує для його виконання. Нині Закон “Про державний бюджет на 2026 рік” вже скерували на підпис президенту. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає детальніше.

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила бюджет на 2026 рік. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева.

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд гривень неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки – 4 трлн 781 млрд. Граничний обсяг дефіциту – 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, зокрема близько 800 млрд гривень – наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

На сектор безпеки й оборони виділили 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових – 1 трлн 273 млрд, на озброєння та військову техніку – 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд гривень – на 6,3 млрд більше, ніж цього року. Серед витрат – 5,7 мільярда – на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 мільярди – на підтримку ветеранів, майже 3 мільярди – на фахівців із супроводу, понад мільярд гривень – на створення ветеранських просторів.

На освіту в бюджеті заклали 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня – на 30 та з 1 вересня – ще на 20 віддсотків.

14,4 млрд грн заклали на безплатне шкільне харчування. 6,6 млрд – підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд – на придбання 14,1 мільйона підручників для 4-х і 9-х класів.

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд піде на програми медичних гарантій, 41 млрд – підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тисяч грн; 8,7 млрд грн – на безплатні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд – централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд – нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Держбюджет передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. З них виплата пенсій – 251,3 млрд; підтримка громадян у складних життєвих обставинах – 102,7 млрд, зокрема: 9,2 млрд – базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн – підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини у 50 тисяч гривень; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку – по 7 тисяч грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу – по 7 тисяч грн; надання одноразової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” – по 5 тис. грн.

Крім того, на соцзахист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд; на субсидії та пільги – 42,3 млрд; на розвиток системи соціальних послуг – 2,4 млрд; на інші соціальні виплати – 2,1 млрд грн.

У бюджеті уряд передбачив збільшення соціальних стандартів – вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8000 до 8647 гривень. Загальний прожитковий мінімум – з 2920 грн до 3209, прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3028 до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, – з 2361 до 2 595 грн (+9,9%).

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій – документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника, і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.

Волинські