Не завжди корисна: коли мульча може нашкодити рослинам

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Не завжди корисна: коли мульча може нашкодити рослинам

16 грудня 2025 р. 00:15

16 грудня 2025 р. 00:15

Мульчування – один із найпопулярніших агротехнічних методів , до якого звертаються садівники та городники для покращення структури ґрунту та забезпечення оптимального догляду за рослинами.

Про це пише "ТСН"

Цей процес передбачає покриття поверхні ґрунту навколо рослин шаром спеціального матеріалу, який виконує важливі функції: утримує вологу, захищає коріння від різких температурних коливань та пригнічує ріст бур’янів.

Переваги органічної та неорганічної мульчі

Органічна мульча – опале листя, скошена трава, солома, перегній, кора та тирса – поступово розкладається, збагачуючи ґрунт поживними речовинами та сприяючи розвитку корисної мікрофлори. Влітку вона запобігає пересиханню ґрунту, а восени зберігає тепло в кореневій зоні, готуючи рослини до холодного періоду.

Неорганічні матеріали, такі як плівка, гравій або пісок, теж захищають рослини, проте не підвищують родючість ґрунту.

Ризики зимового мульчування

У холодну пору органічна мульча створює сприятливий мікроклімат для багатьох організмів. Проте серед них можуть бути й шкідники: довгоносики, пильщики, гусениці совок та рослиноїдні кліщі, а також грибкові патогени – збудники борошнистої роси, фітофторозу та різних гнилей. Використання листя чи трави з хворих рослин може стати джерелом інфекції для наступного сезону.

Водночас мульча служить притулком і для корисних комах – жужелиць, які поїдають личинки шкідників, та м’якотілок, що контролюють попелицю. Головна мета садівника – зберегти баланс між користю та ризиком.

Експертні поради для безпечного мульчування

Натуральні відлякувальні добавки – цибулеве та часникове лушпиння, стебла м’яти, меліси, полину або пижма.
Деревний попіл – працює як добриво та природний фунгіцид; можна присипати мульчу тонким шаром.
Хвойний опад – зменшує ризик розвитку грибкових захворювань, особливо для рослин, що люблять кислий ґрунт.

Для максимальної ефективності мульчу слід робити з здорових рослинних залишків, змішувати з добавками та дотримуватися оптимальної товщини шару 5–7 см. Весною стару мульчу частково оновлюють або прибирають.