STEM-освіта у Володимирській громаді: її можливості, перспективи та напрацювання

16 грудня 2025 р. 16:45

16 грудня 2025 р. 16:45

Колектив консультантів ЦПРПП Володимирської міської ради провів серію семінарів з впровадження STEM-освіти у освітньому просторі громади, починаючи з дошкільних закладів, початкової, середньої і старшої школи. Адже нинні світ стрімко змінюється, цифровізація простору та використання ШІ набувають грандіозних масштабів.

Так, для керівників закладів освіти Володимирської і Устилузької громад проведено форум-діалог про досвід впровадження STEM-освіти в закладах першої з цих громад. Масштабний погляд на вирішення цього питання сфокусували на базі гімназій № 3 і № 5 ім. А. Кореневського, де спочатку провели короткий екскурс в історію впровадження STEM-освіти в Україні, її стратегії і філософії.
Минуло десять років від ознайомлення і початку активного використання всіх аспектів – від мейкерства до активізації проєктної діяльності, захоплення робототехнікою, проведення інтегрованих STEM-уроків. Усе це вимагало зміни філософії мислення педагогів та учнів, адже у реальному житті не існує окремо фізики, математики, хімії, інформатики, світ цілісний. І основою у сучасних підходах є саме таке сприйняття.
Абревіатуру STEM ми розшифровуємо так: S – наука, T- технології, Е- інженерія, М – математика. Загалом це вміння бачити світ як єдину систему, де знання є інструментом для розв’язання реальних проблем. Учень стає конкурентоспроможним, а заклад, який це впроваджує, – центром інновацій. Змінилася роль вчителя, він тепер не єдине джерело інформації, а скоріше особа, яка допомагає вчитися орієнтуватися у потоці інформації, відрізняти фейки від фактів, виставляти гіпотези і не боятися помилок.
Консультантка Людмила Яцюк провела опитування з проблеми використання цифрових технологій у STEM-освіті, яке показало необхідність створення стратегії розвитку таких напрямків у кожному закладі, використання різних форм проведення заходів і важливість цифрової компетентності.
Як же у Володимирській громаді відбувається використання можливостей STEM-освіти?
Першопрохідцями у цім стали вчителі-ентузіасти гімназії №3. Спочатку це були невеликі проєкти мейкерського спрямування. Але з часом завдання ускладнювалися. Проєкт 2025 року «Волинський мед», ідеологинями й ініціаторками якого стали вчительки математики і фізики Наталія Сачкова і Наталія Цюприк, охопив активною дослідницькою діяльністю всю школу: досліджували будову меду, хіміки визначали складову частину солодкого продукту, філологи – народну творчість про цінність і користь, географи – розповсюдження на Волині. Початківці виготовляли поробки і влаштовували конкурси і смакування. Вчителі, учні і батьки були єдиною командою, всім хотілося знайти нову тему для дослідження. Головна ціль – поштовх до неспокою, до вдосконалення була досягнута. Хочеться вірити, що настануть часи, коли у закладі буде STEM- лабораторія, і юні дослідники і експериментатори зможуть вже на іншому рівні відкривати для себе світ.

Наступне знайомство з командою агентів змін у освіті громади відбулося у гімназії № 5 ім. А. Кореневського. Директорка Ірина Костюк зауважила, що впроваджуючи STEM, колектив створював середовище, де учень стає активним творцем, а не пасивним отримувачем інформації. Добрим поштовхом до активного впровадження стала участь у програмі EGAP. Ставши переможцями конкурсу «Назад у майбутнє», який проводився Фондом Східна Європа, заклад отримав STEM-лабораторію, вимірювальні датчики з біології та фізики, набори робототехніки. Протягом двох років Фонд закупляє програмне забезпечення MozaBook, яке використовують учителі-предметники різних фахів, забезпечує навчання педагогів, участь учнів у конкурсах з робототехніки.
Вчитель інформатики, керівник гуртка з робототехніки Андрій Динько розповів про історію впровадження робототехніки, що розпочалася із перемоги у конкурсі «Назад у майбутнє», після чого отримано набори Lego та Arduino. Фонд не лише забезпечив обладнанням, а й подбав, щоб працівники вміли і знали як його застосовувати, а учні могли випробувати отримані знання, позмагавшись зі однолітками зі всієї України у різноманітних конкурсах.
Першочергово робототехніка реалізовувалася за рахунок гурткових занять, проте з часом навчальна база збільшувалася і виникла можливість інтеграції цього предмету з Arduino в уроки інформатики для учнів 6-х і старше класів.
Вчитель інформатики Вадим Музичук поділився досвідом упровадження STEM-освіти через створення та розвиток 3D-лабораторії. Учні, які набувають досвіду роботи з 3D-принтерами та 3D-проєктуванням, отримують реальну конкурентну перевагу для майбутньої професії – від дизайну й медицини до промисловості та війська. Крім того, у лабораторії формується культура співпраці. Учні з різних класів і профілів працюють над спільними завданнями. Хтось моделює, хтось розраховує параметри, хтось тестує готову деталь. Так природно вчаться командній роботі, плануванню та відповідальності. Лабораторія стимулює розвиток творчості та відкриває можливості міжпредметних проєктів, у яких кожен учень може проявити себе. Наприклад, вже створили елементи фотозони, розробляють герб гімназії, який буде роздрукований та доведений до фінального зразка на уроках трудового навчання.
Учениця 9 класу Валерія Кулеша, яка створила модель будівлі таунхаус у скетчі, а це звичайний малюнок-ідея незвичної архітектури в стилі бруталізму, який вивчали на уроках мистецтва в школі за темою «Модернізм в архітектурі», розповіла, як усе починалося.
За словами вчительки географії Ірини Шумчук, STEM на уроках з цього предмету перетворює навчання у справжнє дослідження, коли учні спостерігають, вимірюють, аналізують і моделюють. Учителька біології Жанна Молочковська зазначила, що одним із ефективних інноваційних підходів STEM-освіти на уроках біології й екології є використання асоціативних, структурно-логічних і опорних схем, які підвищують інтерес до навчання. Учні проводять експерименти від мікроскопічного світу до біотехнологій, що дозволяє їм взаємодіяти з біологічними явищами. Вони розробляють проєкти, наприклад, екосистем або створення екологічних рішень, застосовуючи знання на практиці.

Підбиваючи підсумки форум-діалогу, можемо зробити висновок, що успіх впровадження STEM-освіти залежить від головних факторів, якими є кадри, матеріальна база, партнерство з бізнесом і громадою, участь у грантах. При цьому важливою є місія керівника, формування у громаді спільноти лідерів STEM-освіти.

Мирослава СТОЛЬНИЦЬКА,
консультантка ЦПРПП Володимирської міської ради

Волинські