Як російське паливо живить індустрію пластику

19 грудня 2025 р. 18:20

19 грудня 2025 р. 18:20

В Україні презентували дослідження зв’язку між російською нафтою та газом і виробництвом пластику, яке демонструє, як викопне паливо стає основою глобальної нафтохімії, посилює кліматичну кризу та опосередковано фінансує війну росії проти України.

Про це Еко.Район повідомляють у ГС «Український Альянс Нуль Відходів».

Дослідження показує, як викопне паливо – нафта, газ і вугілля – перетворюється на пластик і похідні товари, а також як цей ланцюжок пов’язаний із глобальними економічними процесами, війною Росії проти України та зміною клімату.

У документі пояснюється, хто купує російське паливо на світовому ринку, яким чином російські викопні ресурси стають частиною світової нафтохімічної промисловості, а також які ризики для здоров’я людей і довкілля несе виробництво пластику.

Окрему увагу фахівці приділили тому, як пластикова індустрія посилює кліматичну кризу та які глобальні політичні рішення є критично важливими для зміни ситуації – зокрема ембарго, заборона одноразового пластику, Global Plastics Treaty, перехід на відновлювану енергетику та поширення zero waste практик.

Серед ключових висновків дослідження – твердження, що 98% пластику виробляється з нафти та газу. У 2021 році росія отримувала 45% федерального бюджету саме від експорту викопного палива. За перші шість місяців повномасштабної війни доходи рф від експорту нафти й газу сягнули 43 мільярдів євро, а з 2022 року – понад 883 мільярдів євро, з яких 228 мільярдів євро надійшли від країн, що формально запровадили санкції.

У 2025 році Китай, Індія та Туреччина забезпечили 74% доходів росії від викопного палива. Попри ембарго ЄС, російські вуглеводні продовжують надходити на світові ринки, зокрема через переробку в третіх країнах. Зокрема, Туреччина та Індія перепродали переробленої російської нафти на 6,1 мільярда євро.

Дослідження також наголошує, що нафтохімічна промисловість є найбільшим рушієм зростання попиту на нафту у світі.

До 2050 року виробництво пластмас і добрив може забезпечити майже половину глобального попиту на нафту – більше, ніж авіація, судноплавство чи вантажні перевезення. Водночас мікропластик уже виявлено в людській крові, легенях і плаценті, що робить проблему не лише екологічною, а й безпосередньо пов’язаною зі здоров’ям людей.

Автори дослідження наголошують, що рішення існують.

Відмова від імпорту викопного палива з РФ є не лише стратегічно важливим кроком у контексті енергетичної безпеки, але й потужним інструментом для досягнення екологічних цілей.

Росія – держава агресор, що розв'язала війну проти України у 2014 році, і надходження від експорту нафти і газу залишаються ключовим джерелом фінансування її військової агресії.

Зменшення залежності від російських викопних ресурсів – це не лише питання моралі, а й засіб обмеження фінансових потоків, що підтримують війну.

Зокрема необхідними кроками є:

• Міжнародна енергетична кооперація . Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення залежності від авторитарних режимів, зокрема Росії.
• І мплементація концепції zero waste . Формування системи орієнтованої на мінімізацію відходів, повторне використання ресурсів і відмову від одноразових виробів.
• Розвиток відновлюваних джерел енергії . Заміна викопного палива на сонячну, вітрову, геотермальну, біогазову енергетику для зменшенн вуглецевого сліду та енергетичної залежності.
• Законодавче обмеження одноразового пластику . Введення заборон, екологічного оподаткування та стимулювання сталих багаторазових альтернатив.
• Впровадження систем повторного використання та наповненн я, зокрема, депозитно- поворотних систем для повторного використання паковання, систем повторного наповнення тари в секторі HoReCa, в рітейлі тощо.
• Формування екологічної свідомості населення . Проведення інформаційних кампаній щодо впливу пластику на довкілля та його зв'язку з викопним паливом.
• Інвестиції в інфраструктуру роздільного збору та переробки ресурсоцінної вторсировини . Створення систем збору, сортування, рециклінгу, а також підтримка підприємців, що працюють з депозитно-поворотною системою та системами повторного наповнення.
• Доєднання до Глобального Договору ООН щодо припинення пластикового забруднення (Global Plastics Treaty) . Цей договір, що наразі перебуває на етапі міжурядових переговорів має на меті юридично зобов’язати країни скоротити виробництво, використання та забруднення пластиком впродовж його життєвому циклу.

Волинські