«Три сторони однієї брехні» на сцені «Різнобарв’я»

03 січня 2026 р. 11:38

03 січня 2026 р. 11:38

Ось і закінчився ще один непростий воєнний рік… Кожна людина мимоволі, оглядаючись на ці прожиті 365 днів, аналізує досягнення чи невдачі, вчинки, події, які відбувались у напруженій атмосфері воєнного стану. Так ми жили, як і ті роки, і в тривозі, і в надії на якісь добрі новини, терпляче переживали розчарування, гіркі звістки про загиблих, про всеукраїнське людське горе, що важким тягарем тисне до землі. Та віра і надія на краще, наші постійні молитви за наших відважних хлопців все-таки піднімають нас над буденністю. А ще справжнім святом для мешканців міста є відвідини народного театру «Різнобарв’я». Режисерка Лариса Половньова та її чудовий акторський колектив дарують людям радість, піднесений настрій на багато днів.

Ось і цього разу наприкінці грудня відбулася прем’єра п’єси, яку написала акторка театру і письменниця Наталя Самрук «Три сторони однієї брехні». Це динамічна мелодрама з елементами гумору про пікантну ситуацію в зрілій сім’ї, куди зненацька втрутилась зрада. Але завдяки мудрості, винахідливості та оптимізму головної героїні, молодої дружини, вдалося переконати розлучницю, що вона в їхній дружній сім’ї конкретно зайва.

Слід віддати належне акторам, які дуже переконливо зображали почуття героїв, тримаючи глядача в постійному тонусі непереборної зацікавленості – а що далі, а який же фінал?..

Все закінчилось, як і треба, – сім’ю збережено, коханка зробила собі справедливі висновки. Гадаю, кожен тоді у залі подумки прокрутив у пам’яті власні «скелети в шафі» чи інші сімейні проблеми. Так, рано чи пізно, ми визнаємо свої помилки, скоєні у сімейному колі. Та буває, що запізно… Кажуть, треба берегти, цінувати те, що маєш і не зазирати на чуже, що чомусь вважають кращим. Сімейне, родинне коло – це все-таки коло спасіння.

Перед початком вистави пані Лариса за традицією трохи поспілкувалася з глядачами, нагадала, що в цьому році її творчий колектив підготував до десятка спектаклів на різноманітну тематику – від зарубіжної класики до творів місцевих талантів.

Випущено вісім прем’єр – у лютому «Підступність і кохання» Ф. Шиллера, у травні – перформанс «Вишиванка – душа моя», у липні – «Скарб на смітнику», у серпні – триптих – три вистави за п’єсами українських сучасних драматургів: «Трояндова сповідь», «Хліб любить тишу» і «Ця бісова гірка правда», до речі, цей триптих актори показали в обласному коледжі мистецтв ім. Стравінського і провели майстерклас зі студентами режисерського відділення. У листопаді відбулась прем’єра вистави за п’єсою Олега Михайлова «Птах на горищі» (показали 12 вистав для старшокласників міста). І рік завершили виставою «Три сторони однієї брехні», у якій були задіяні актори театру: Аліна Грудковська – дружина, Юрій Лукницький – чоловік, Марина Тращук – коханка, Наталя Щербина – сусідка, вчителька, Артем Чижевський – майстер.

Дякуємо Ларисі Леонідівні за її непросту роботу, за велику готовність продовжувати творити, дарувати радість людям в цей важкий непередбачуваний час. З Новим роком вас, шановна Ларисо Леонідівно, і весь чудовий колектив, успіхів вам, здоров’я і натхнення для нових постановок!

Людмила БОГУСЛАВСЬКА

Волинські