Має два поранення та сім бойових нагород: історія військового Віктора Куліка зі «Сталевої сотки»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

03 січня 2026 р. 13:50

03 січня 2026 р. 13:50

Штаб-сержант Віктор Кулік - боєць 100 омбр, який із 2020 року безперервно захищає Україну, пройшов штурмові підрозділи, пережив два важкі поранення та був нагороджений сімома бойовими відзнаками за мужність і героїзм.

Про побратима розповіли на фейсбук-сторінці Сталевої сотки.

До 2014 року Віктор Кулік разом із сім’єю жив у рідному Донецьку. Як тільки у місті засмерділо «русскім міром», чоловік разом із дружиною та дітьми виїхав до батьків – у Волноваський район Донеччини.

А навесні 2020 року Віктор став на захист рідної держави, уклавши свій перший контракт із ЗСУ.

На той момент він уже мав військовий досвід: у 2003-2005 роках служив «строчку» в українському Криму. До того ж, був у чоловіка і неабиякий спортивний досвід: впродовж десяти років займався дзюдо – має звання майстра спорту Донецької області.

До 2023 року боєць воював у штурмових підрозділах, зазнав двох важких поранень. За виявлений героїзм Віктор Кулік нагороджений сімома бойовими нагородами – зокрема, орденами «За мужність» ІІІ і ІІ ступенів.

У перші дні повномасштабного вторгнення пан Віктор вивіз рідних з Донеччини. Батьки, Віктор Костянтинович і Людмила Дмитрівна, оселилися у Дніпрі (батько, на жаль, нещодавно відійшов у кращі світи). А дружина Анна з неповнолітніми доньками Міланою, Анастасією та Веронікою – на заході України.

Має два поранення та сім бойових нагород: історія військового Віктора Куліка зі «Сталевої сотки»

Уже понад півтора року чоловік служить у лавах 100 омбр, має звання штаб-сержанта і нині обіймає посаду головного сержанта 3 механізованого батальйону «Сталевої Сотки».

Як зізнається пан Віктор, триматися шостий рік, безперервно перебуваючи в зоні бойових дій, йому допомагає дистанційне спілкування з близькими людьми.

А ось про рідний Донецьк головний сержант батальйону відгукується вже дещо стриманіше:

«Донецьк, на жаль, це вже не той Донецьк, який був до 2014-го року. Це було європейське місто, яке жило і процвітало. А зараз там «русскій мір» – і цим усе сказано», - каже воїн.