Як люди пенсійного віку стають мішенню онлайн-шахраїв і чому вони у зоні ризику

20 січня 2026 р. 16:57

20 січня 2026 р. 16:57

В умовах стрімкої цифровізації суспільства онлайн-шахрайство дедалі частіше спрямовується проти людей похилого віку. Недостатня обізнаність із сучасними технологіями, довіра до «офіційних» дзвінків і повідомлень та страх втратити заощадження роблять їх легкою мішенню для зловмисників. Про найпоширеніші схеми обману, ризики для людей поважного віку та способи захисту від цифрових пасток ми поспілкувалися з оперуповноваженою відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, лейтенанткою поліції Іриною Цесар.

– Ірино Русланівно, розкажіть на чому спеціалізується кіберполіція?

– Кіберполіція – це міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції та забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність. Спеціалізується на попередженні, виявленні, припиненні та розкритті кримінальних правопорушень, механізмів підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин, телекомунікаційних та комп’ютерних інтернет-мереж і систем.

– Які схеми обману в інтернеті були найпопулярнішими у 2025 році?

– У 2025 році найпопулярнішими в інтернеті залишалися класичні, але адаптовані до нових умов шахрайські схеми, які грають на страху, довірі та терміновості. Передусім це фішинг під виглядом банків і державних сервісів (SMS, месенджери, e-mail із посиланнями на підробні сайти), шахрайство на онлайн-торгівлі (фейкові магазини, продаж товарів із передоплатою без доставки), дзвінки та повідомлення «від служби безпеки банку», злам акаунтів у соцмережах із подальшими проханнями про гроші від імені знайомих, а також псевдоінвестиції – «швидкий заробіток», криптопроєкти та трейдинг із гарантованим прибутком. Також варто згадати схеми, під виглядом соціальної допомоги, компенсацій або «перевірки даних». Усі ці схеми різні за формою, але мають спільну рису: вони змушують людину діяти швидко й без перевірки.

– Як найчастіше кіберполіція дізнається про випадки інтернет-шахрайства: через заяви громадян чи завдяки власному моніторингу?

– Здебільшого кіберполіція дізнається про шахрайство саме тоді, коли людина втратила гроші, натрапила на фейковий сайт чи «магазин», стала жертвою фішингу або іншої шахрайської схеми, коли їй зламали акаунт. Без заяви потерпілого багато справ просто неможливо розпочати, бо потрібна конкретна інформація, за якою можна встановити факт злочину та його учасників. Зокрема це дані потерпілого, номер його банківської картки або рахунку (IBAN), сума та дата переказу, квитанції, цифрові ідентифікатори шахрая – це номер телефону, нікнейм або ID в соцмережі чи месенджері, посилання на профіль, канал або сайт, скріншоти листування, сайту чи оголошення, файли або шкідливі посилання. Власний моніторинг теж вагоме джерело пошуку онлайн-шахраїв, зокрема наші працівники здійснюють моніторинг онлайн-світу: здійснюють пошук фейкових інтернет-магазинів, шахрайських схем у соцмережах і месенджерах, підозрілих сайтів та доменів, оголошень про «швидкі інвестиції», «допомогу від банку», «виплати». Але важливо розуміти: моніторинг ефективний лише для масових схем. Індивідуальні випадки без звернення людини часто залишаються «невидимими».

– На скільки часто люди пенсійного віку стають жертвами шахраїв і які фактори роблять їх вразливими для обману?

-Точної статистики, як часто саме люди пенсійного віку стають жертвами інтернет-шахраїв, не існує, адже далеко не всі випадки доходять до офіційних заяв, однак практика показує, що вони є однією з найбільш уразливих груп. Їхню вразливість посилюють кілька факторів: нижчий рівень цифрової обізнаності, звичка довіряти «офіційним» дзвінкам і повідомленням, страх втратити пенсію чи заощадження, психологічний тиск («терміново», «інакше заблокують»), а також самотність, коли немає з ким порадитися. Саме тому шахраї часто маскуються під банки, соцслужби або державні установи й цілеспрямовано працюють із літніми людьми. Також активно експлуатуються надія на допомогу або компенсації, співчуття до «родича в біді» та бажання зробити «правильно й за правилами». Усе це змушує людей старшого віку діяти емоційно, не перевіряючи інформацію, чим і користуються шахраї. Важливо пам’ятати: обізнаність і своєчасне звернення по допомогу значно знижують ризик втрат.

– У яких ситуаціях людям похилого віку варто бути особливо обережними, які слова, фрази чи дії з боку незнайомців мають одразу насторожити?

– Онлайн-шахрайство особливо небезпечне для людей похилого віку, коли незнайомці через телефон, SMS, месенджери або соцмережі представляються працівниками банку, державних установ, лікарями чи навіть родичами й намагаються викликати страх або поспіх. Має насторожити будь-яке повідомлення з вимогою терміново переказати гроші, повідомити код із SMS, PIN-код чи дані банківської картки, а також фрази на кшталт «ваш рахунок заблоковано», «ваш родич у біді», «ви виграли гроші» або «нікому про це не кажіть». Небезпечно переходити за підозрілими посиланнями, встановлювати невідомі програми чи вірити «вигідним» пропозиціям без перевірки, адже справжні банки й офіційні служби ніколи не просять конфіденційні дані онлайн і не тиснуть на негайні рішення.

– Яким схемам пенсіонери, за вашими спостереженнями, вірять найчастіше: «дзвінок від банку», «допомога родичу», «соціальні виплати», «виграш», «благодійність»?

– На першому місці – «дзвінок від банку», коли шахраї лякають блокуванням рахунку й виманюють коди або дані картки. Дуже поширена також схема «допомога родичу» – повідомлення про нібито аварію, хворобу чи затримання близької людини, що викликає сильні емоції та бажання негайно допомогти. Часто люди похилого віку довіряють і обіцянкам «соціальних виплат» або компенсацій, особливо якщо згадуються держава, пенсійний фонд чи пільги. Схема «виграшу» теж працює, коли обіцяють приз або гроші без участі в конкурсах, а «благодійність» використовують, граючи на співчутті та бажанні зробити добру справу. Саме поєднання страху, терміновості та удаваної офіційності робить ці схеми особливо переконливими.

– Як ви гадаєте, чи багато людей похилого віку, після втрати грошей взагалі не звертаються до поліції? Чому все ж важливо повідомляти про такі випадки?

– Практика показує, що частина постраждалих, особливо люди похилого віку, не подають заяви через сором, недовіру або переконання, що це не дасть результату. Попри це, звертатися до поліції вкрай важливо, адже саме заяви громадян дозволяють виявляти та припиняти шахрайські схеми, захищати інших людей і в окремих випадках допомагають повернути втрачені кошти.

– Що потрібно робити людині, коли вона стала жертвою шахраїв, куди звертатися?

– Якщо людина зрозуміла, що стала жертвою шахраїв, дуже важливо діяти швидко й послідовно, не піддаючись паніці. Спершу негайно припиніть будь-яке спілкування з шахраями та не виконуйте їхніх подальших вимог. Далі якнайшвидше зателефонуйте до свого банку за офіційним номером і повідомте про шахрайство, щоб заблокувати картку, рахунок або онлайн-доступ і, за можливості, зупинити транзакції. Опісля збережіть усі докази: номери телефонів, повідомлення, SMS, посилання, квитанції, записи дзвінків та зверніться із заявою до кіберполіції, детально описавши обставини та надавши зібрані матеріали.

– Чи має значення, наскільки швидко потерпілий звернеться по допомогу, і чи є шанси повернути втрачені кошти?

– Так, швидкість звернення по допомогу має вирішальне значення. Чим раніше потерпілий повідомить банк і правоохоронні органи, тим більше шансів зупинити або скасувати транзакцію, заблокувати рахунки шахраїв і запобігти подальшим втратам. У перші години після інциденту іноді ще можливо «заморозити» переказ або повернути кошти, особливо якщо гроші не були зняті готівкою.

P.S. Доки ми готували цю публікацію, Володимирський районний відділ поліції оприлюднив інформацію, що протягом грудня-січня на території його обслуговування зареєстровано чотири випадки шахрайства, вчинені за схемою так званої «Є-зимової підтримки». Зловмисники надсилають повідомлення у месенджерах або соцмережах із пропозицією оформити «державну зимову допомогу». У тексті міститься посилання на фейкові сайти, які візуально схожі на офіційні ресурси. Після переходу за таким посиланням громадян просять ввести дані банківської картки, CVV-код, одноразові паролі з SMS. У результаті з рахунків зникають кошти.

Підготувала

Валентина ТИНЕНСЬКА

* Матеріал підготовлено за підтримки
Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від
Українського Медіа Фонду.

Волинські