Волинський журналіст - про друге ім’я росіян

24 січня 2026 р. 19:25

24 січня 2026 р. 19:25


Геноцид українців - справжня мета Росії.

Коли нема світла і не працюють ліфти в багатоповерхівках, то просто спуститися у магазин або аптеку з високого поверху для багатьох людей похилого віку – вкрай важке завдання. Як і транспортувати хворого. Як і винести на руках малу дитину. А якщо в квартирі відсутнє ще й тепло та вода, то вижити навіть кілька днів в такій бетонній чи цегляній холодній коробці – це неабияке випробування. Насамперед для найбільш вразливих категорій – пенсіонерів, хворих, родин з немовлятами

Саме такі люди страждають найбільше, – і росія це знає, але методично, із сатанинським завзяттям, продовжує бити по енергетиці України. Саме тому Служба безпеки України правильно кваліфікувала системне знищення москвою нашої енергосистеми як злочини проти людяності.

росіяни вважають блокаду Ленінграда одним із найбільших злочинів німецьких фашистів. Але дуже тішаться холодовій блокаді великих українських міст. Ніщо так не гріє душу пересічного росіянина, як відеокадри із «хахлом, який замерзає». При цьому навіть опозиційні російські діячі, навіть за кордоном, не б’ють на сполох через геноцидальні дії своєї батьківщини. Не соромно.

Вони завжди нас ненавиділи і знищували усіма доступними способами. Майже 100 років назад морили голодом. Зараз – холодом. Вони дуже вигадливі у способах убивств та знущань.

Прорвати фронт не можуть, то прагнуть зробити життя українців нестерпним, а Україну непридатною для життя. Звідси, до речі, цинічні удари по складах ліків, по підприємствах олійної галузі, яка дає великий відсоток валютної виручки, по логістичних центрах «Нової пошти»...

Але такі дії росіян ніяк не впливають на фронт. І не змусять українців вийти на вулиці та вимагати капітуляції (швидше змусять ще більше згуртуватись і помогти один одному вижити).

Тому це – просто геноцид. Який відсилає нас і до згадок про Голодомор, і до згадок про блокадний Ленінград. Й саме на цьому мала б акцентовувати увагу Україна зараз на усіх можливих світових майданчиках. ГЕНОЦИД. Як 100 років тому!

Але чомусь з боку Києва не видно таких активних роз’яснювальних та пропагандистських дій. Ми тут програємо. Бо своїм мовчанням унормовуємо цю дику злочинну ситуацію. Недостатньо просто вкотре зібрати засідання Ради безпеки ООН, потрібна набагато більша активність і наших посольств, і наших громад за кордоном, та й тут.  Щоб після цієї зими у свідомості людей на всій планеті утвердилась проста і правдива думка: геноцидники – друге ім’я росіян.

Василь УЛІЦЬКИЙ, заступник головного редактора газети «Волинь».

Telegram Channel

Волинський журналіст - про друге ім’я росіян

Джерело: www.volyn.com.ua