Історія Волині: «На дорозі Мельники-Речицькі – Поступель із власного кулемета убив двох большевиків…»

31 січня 2026 р. 19:27

31 січня 2026 р. 19:27

Ім’я повстанця Адама Антонюка (у центрі) повертається із забуття…

Адам Антонюк на псевдо «Роман» пройшов шлях від зв’язкового УПА до надрайонного провідника ОУН. Нині минає 75 років від часу його загибелі…

Антонюк Адам Антонович народився 27 жовтня 1911-го року в сім’ї селянина-середняка села Хотешово (нині – Хотешів Камінь-Каширського району. – Авт. ). Його батько 5 років був сільським та церковним старостою при Польщі. Адам закінчив 5 класів місцевої школи. Пізніше служив у польській армії і в 1939-му був мобілізований на фронт, але зумів повернутися додому. Після приходу німців у 1941-му вступив у самооборону Хотешова – тимчасову міліцію, а пізніше – в поліцію. Служив спочатку в своєму селі, а пізніше був переведений у Ратне. За свідченням самого Антонюка, під час служби в поліції його загітував вступити в ОУН районний комендант – Данилевич, та призначив зв’язківцем по лінії Хотешів – Ратне. Незабаром звільнився з поліції через хворобу легень, але виконував обов’язки зв’язківця ОУН.

На початку 1943-го призначений станичним господарчим та доставляв продукти для відділу УПА. Потім був станичним сіл Хотешова та Бірки (нині село Добре Камінь-Каширського району). У серпні 1943 року, коли повстанці захопили Камінь-Каширський, мобілізував 500 возів для вивезення трофеїв і продуктів з міста на повстанські склади. Багато цікавих фактів Адам Антонюк розповів у своєму життєписі, який зберігся в архіві Андрія Михалевича «Коса».

«…Зимою 1943–44 рр., коли почав зближуватися фронт та став сильний наплив червоних партизанів, лишив родину та зруйновану партизанами господарку, вступив у ряди відділу УПА дня 14.01.1944 р., в сотню командира Мазепи ( уродженець с. Річиця Іван Кобець. – Авт. ) на псевдо «Роман» і зіставсь приділений у почот к-ра сотні. В місяці лютому 1944 року брав участь у засідці на червоних партизанів при сотні командира Мазепи на Чорчанському хуторі Випас Ратнівського району, де було знищено 12 осіб партизанів. Захоплено 3 фіри з грабованим майном – продуктами і одягом та здобуто 1 кулемет, 3 автомати, 4 пістолі та 8 крісів… В березні 1944 р. к-р сотні Мазепа, провівши розвідку, що в Боровенській Гуті знаходиться большевицький магазин з боєприпасами, вирішив розбити большевиків. Операція вдалася – большевиків у силі 22 осіб розбито і здобуто деяку кількість амуніції. В тім часі прибула большевицька допомога, бій зав’язався сильний – змушені з бою відступати. При цьому з нашої сторони згинув друг ком. Мазепа і ройовий Гонта. З большевицької сторони 12 убитими, 4 ранених, згоріло 10 будинків та 4-ох людей упало серед цивільного населення…

У серпні 1944-го брав участь у засідці на дорозі Мельники-Речицькі – Поступель, де з власного кулемета убив двох большевиків. З большевицької сторони 3 убитими, решта 6 утекло, спалено 1 автомашину. З нашої сторони втрат не було. Здобуто 50 ящиків амуніції до бомбомета, 1 автомат, 1 пістоль ТТ, 2 кріси».

Кілька місяців «Роман» був ройовим у сотні «Галайди», а пізніше командиром боївки у загоні «Євгена». У першій половині 1945-го боївка охороняла повстанський шпиталь, який часто переходив з одних хуторів на інші поблизу сіл Самари, Щедрогір і Черче під час облав НКВД. Повстанцям доводилося вести важкі бої, але поранених щоразу рятували. У вересні 1945 року брав участь у розгромі станиці стрибків у селі Поступель Ратнівського району. Повстанці здобули 1 кулемет і 10 крісів.

Енкаведисти зв’язали їм руки, одягли на них кожухи і завели в баню, яку нагріли до нестерпної температури. Зрозуміло, що після такої агітації воювати з «бульбашами» вони не хотіли.

Як згадував член винищувального загону села Поступель Микита Веселюк, їх підрозділ стрибків не відзначався високим бойовим духом. Його та деяких інших бійців примусили вступити в загін тортурами. Енкаведисти зв’язали їм руки, одягли на них кожухи і завели в баню, яку нагріли до нестерпної температури. Зрозуміло, що після такої агітації воювати з «бульбашами» вони не хотіли. Коли повстанці вночі оточили їх у клуні, вони без бою склали зброю. Лише голова сільської ради та міліціонер втекли, а інші члени групи здалися в полон. З метою покарання бандерівці били їх шомполом по сідницях. Щоб пом’якшити удари, Веселюк напхав собі під штани сіна, але бандерівці це помітили, зняли з нього штани і далі били вже по голому тілу. Через кілька днів поступельських стрибків знову озброїли і відправили на облаву, але в них уже була домовленість із повстанцями не стріляти один в одного. Тому в перестрілці, яка розпочалася у лісі, ніхто не постраждав. Незабаром поступельський винищувальний загін було розформовано.

За свідченням «Романа» у квітні 1946 року він брав участь у розгромі станиці стрибків у селі Броди Ратнівського району: «Стрибів обеззброєно, здобуто 2 кулемети і 7 крісів». Як згадували жителі Бродів, це сталося на другий день Великодня. Молодь зібралася на музики в одній із хат. На танці прийшло і декілька стрибків. Несподівано хату оточили озброєні бандерівці, освітили ручними ракетами, стріляли вгору. Молодь почала втікати. Повстанці на місці обеззброїли кількох стрибків, а потім ще по хатах ходили і шукали зброю. Тих бійців, які віддали її, радянська влада засудила до трьох років ув’язнення.

Завершення автобіографії Адама Антонюка: «Зимою 1945–46 рр. перебував удвох з Черешнею на теренах села Хотешова, де держав зв’язок з надрайонним пров. юнацтва – Охрімом та Євгеном. Навесні 1946 р. брав участь у засідці на большевиків, де знищено голову Борківської
с/ради та секретаря. В кінці квітня 1946 р. брав участь у бою з большевиками біля с. Комарова Ратнівського району. Втрати власні: 3-ох вбитими. Втрати ворога - 3 вбитих. В місяці березні 1947р. брав участь у засідці на большевицьку адміністрацію під селом Конище, де зі своєї зброї знищив 2-ох большевиків.

В місяці квітні 1947 р., коли проходила реорганізація терену, зоставсь приділений до пров. Дениса ( Андрій Михалевич «Кос». – Авт. ) і від 15.04.1947 року працюю на посту кущового організаційного на терені Ратнівського району. Від 20.08.1948 р. зіставсь призначений рай. пров. Ратнівського району. Родина вивезена на Сибір, господарка зліквідована большевиками, жінку з малолітньою дитиною вивезено на Сибір 1944 р. А старшого сина і батька вивезено
21.10.1947 р.».

Слава Україні

Дня 20.09.1948 р. Антонюк Адам – Роман

З метою знищення «Романа» МГБ направило в його боївку агента «Крука». Це був житель Хотешова, в якого два брати загинули в УПА, а третій був засуджений на 25 років. Сам «Крук» переховувався від радянської влади і за вбивство «Романа» йому обіцяли прощення та можливість жити легально. Під час допиту СБ ОУН він розповів:

«Від 20. 05. 1948 р. я зв’язуюсь з повстанцями, яким даю свою згоду йти в підпілля. Повстанці, знаючи мене, як доброго хлопа, забирають мене з собою в підпілля. Весь час ходив з Романом та Мішею, виконуючи різні доручення і завдання організації. Безперестанні літні дощі, великі нічні марші, а до того мучило те, що мав виконати замах убивчий на друга Романа, рішив здезертирувати з рядів, ховатись самому».

Після втечі з боївки «Крук» переховувався в різних людей і при цьому розповідав їм речі, які розповідати було не слід – про інформаторів УПА, про місцезнаходження криївок та інше. За що і поплатився.

Адам Антонюк був енергійним і рішучим командиром. Він відзначався не лише сміливістю у боях, але й нещадним ставленням до зрадників та сексотів. У 1948–1949 роках, під час насильницької колективізації, боротьба проти сталінської влади стає особливо жорстокою. Повстанці попереджали радянських активістів, які забирали в селян майно та худобу, щоб ті припинили свою злочинну діяльність, а в разі невиконання цих вимог намагалися їх знищити.

Витяг із довідки Ратнівського райвідділу МГБ:

1.         20.03.1948 р. в с. Хотешово важко поранений голова Хотешівської с/р Юхимець Володимир Трохимович.

2.         22.05.1948 р. в с. Черче бандитами ОУН був убитий колгоспник Королік Пантелій Якович ( організатор колгоспу в с. Черче. – Авт .).

3.         6.07.1948 р. в с. Хотешово поранений голова сільради Свистун Іван Федорович.

4.         17.08.1948 р. в с. Черче учасниками банди ОУН «Романа» здійснено збройний напад на колгосп ім. Леніна, в результаті якого спалені колгоспні скирти сіна й необмолоченого хліба, поранений агент уповмінзагу Заховайко Григорій.

5.         13.09.1948 р. в с. Хотешово, х. Вировище, вбитий колгоспник колгоспу ім. Будьонного Рудчик Федір Петрович.

6.         26.09.1948 р. в с. Борки здійснено збройний напад на колгосп, внаслідок чого спалена контора колгоспу й будинок з надвірними будівлями бригадира колгоспу.

У серпні 1948-го Адама Антонюка призначили керівником ОУН Ратнівського району, а ще через кілька місяців провідником Старовижівського надрайону. На жаль, про цей період діяльності «Романа» збереглося мало інформації. Про нього згадує командир боївки Михайло Маковецький «Міша», якому «Роман» давав накази та організовував зустрічі із референтом Служби безпеки ОУН Ковельської округи Андрієм Михалевичем «Косом». Є також довідка Ратнівського райвідділу МГБ, у якій сказано, що «Роман» – Антонюк Адам Антонович був убитий у січні 1951 року. n

Микола МИХАЛЕВИЧ, завідувач Кортеліського історичного музею.

Волинські