Люди поважного віку і цифрове середовище: досвід, виклики та потреби

06 лютого 2026 р. 13:18

06 лютого 2026 р. 13:18

Вивчаючи тему, присвячену вразливості людей пенсійного віку до онлайн-шахрайства та дезінформації, у межах грантового проєкту у партнерстві з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу, працівниці редакції «Слова правди» проводили анкетування серед читачів видання та пересічних мешканців громади, а також завітали до однієї з груп в Універститет третього віку, щоб поспілкуватися з його слухачами. Ми мали на меті з’ясувати, які цифрові пристрої використовують люди поважного віку найчастіше, як оцінюють достовірність інформації в інтернеті та соціальних мережах, а також які ситуації викликають у них тривогу чи сумнів. Прагнули зрозуміти, яких знань і навичок найбільше бракує старшому поколінню, щоб почуватися впевнено та безпечно в цифровому середовищі.

Результати анкетування показали, що більшість респондентів є активними користувачами смартфонів, з їхньою допомогою переглядають соціальні мережі, спілкуються в месенджерах, здійснюють оплати послуг чи інші банківські операції.

Частина опитаних стикалася з підозрілими повідомленнями або дзвінками, проте не завжди знала, як правильно реагувати. Крім того, люди вказували на нестачу знань щодо перевірки правдивості інформації, безпечного користування онлайн-сервісами та на потребу у доступних, практичних порадах для захисту себе від шахраїв і маніпуляцій. Щодо форматів отримання таких знань, найчастіше називали заняття з медіаграмотності та друковані матеріали.

Ці спостереження стали відправною точкою для наступної зустрічі. Представниці видання завітали до Університету третього віку, що діє на базі територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Володимира. Поспілкувалися зі слухачками факультету «Основи релігієзнавства», яких запросили до діалогу. Вони мали нагоду відкрито поділитися своїм досвідом, озвучити реальні приклади небезпечних ситуацій в інтернеті, з якими стикалися, та висловити свою думку щодо важливості створення у місті курсів та різнопланових пізнавальних заходів, щоб якомога більше людей могли отримати практичні знання з цифрової безпеки, навчитися розпізнавати фейки та маніпуляції, а також почуватися впевнено і захищено в онлайн-середовищі.

Усі присутні зазначили, що регулярно користуються месенджерами для спілкування, читають новини та цікаву для себе інформацію онлайн, переглядають відеоролики, а також здійснюють онлайн-платежі.

Слухачки розповідали, що гортаючи стрічку новин, наприклад, у фейсбуці не усі й не завжди звертають увагу на джерело інформації, дату її оприлюднення. Лише якщо якесь із повідомлень насторожує, викликає підозру щодо достовірності, то починають пильніше вчитуватися у зміст інформації, дивитися, хто її поширює, аналізувати фото.

Вони розповідають, що найбільше насторожують повідомлення про виграші чи про нібито надбавки до пенсії чи інші види псевдо-соціальної допомоги. Така інформація завжди потребує перевірки, тож слухачки за підозрілими посиланнями не переходять.

«В Університеті третього віку діє факультатив «Базові цифрові навички роботи зі смартфоном», і дехто із нас його теж відвідують, тому ми уже доволі обізнані щодо інфобезпеки, але, звісно, є багато того, чого ми ще не знаємо», – каже одна зі слухачок.

«Коли у мене є запитання, чи якесь нерозуміння, я занотовую, щоб запитати нашу викладачку на наступному кроці – вона допомагає з усім розібратися», – доповнює інша, зазначаючи, що такі заняття нині дуже актуальні для усіх.

Учасниці зустрічі поділилися, що не завжди прискіпливо дивляться на зображення під дописами, яке зустрічають, гортаючи стрічку новин, але знають, що серед них можуть траплятися й такі, що згенеровані штучним інтелектом. З власних спостережень зрозуміли, що не завжди за гучним заголовком стоїть публікація, яка відповідає темі.

Слухачки університету є активними користувачками месенджерів, таких як телеграм і вайбер. Знають, що повідомлення з невідомих джерел або від незнайомих людей можуть бути шахрайськими, тому намагаються не відкривати підозрілі файли, не переходити за сумнівними посиланнями. Водночас вони відзначають, що збити з пантелику можуть повідомлення надіслані від знайомих людей – так трапляється, коли зловмисники зламують акаунти і пишуть від чужого імені. Одна із слухачок поділилася, що її родичка якось потрапила на гачок шахраїв. Їй прийшло повідомлення від сестри, яка просила скинути п’ять тисяч гривень, що були потрібні, нібито, терміново. Жінка гроші відправила, а згодом дізналася, що писала таке прохання не сестра, а шахраї, які отримали доступ до її акаунта.

Буває, кажуть жінки, що приходять від знайомих повідомлення проголосувати за племінницю чи доньку, яка бере участь у конкурсі. Щоб це зробити, просять перейти за посиланням. Вони знають, що таке безневинне прохання надсилали зловмисники. Розповідають деякі слухачки, що їм надходили повідомлення, буцімто від банку, який погрожував заблокувати картки, і про виграші понад 400 тисяч гривень, й інші…

«Одного разу мені шахраї телефонували. Якось отримала дзвінок, наче від сина. Швидко і ледь розбірливо він говорив що потрапив у відділ поліції, і дуже терміново потрібно переказати гроші. Я зрозуміла, що це шахраї й кажу, що я живу біля поліції і зараз принесу гроші. Зловмисники зрозуміли, що я їх викрила. Ми закінчили розмову на словесній перепалці», – поділилася одна з жінок.

А інша розповіла, що теж мала подібний досвід. Пів години, як розмовляла із сином, і раптом від нього надходить дзвінок, про те, що буцімто потрапив у поліційний відділ. Жінка теж зрозуміла, з ким має справу.

Слухачки зазначали, що важливо, аби люди більше дізнаватися про прості й зрозумілі алгоритми дій у різних ситуаціях в інфопросторі. І майже одностайно наголосили, що найефективнішим для них є живе спілкування – заняття,  тренінги, де можна одразу поставити запитання, розібрати конкретний приклад і отримати пояснення «простою мовою». Читати статті корисно, кажуть вони, але саме особиста розмова з фахівцем дає більше впевненості та розуміння.

Учасниці зустрічі також підтримали ідею щодо створення у місті різного роду відкритих і доступних курсів або консультаційних майданчиків, куди кожен охочий міг би звертати. Водночас зауважували, що уже хороші напрацювання у цьому напрямку є. Зокрема, діє факультет з основ інформатики та комп’ютерних технологій при Університеті третього віку і факультатив «Базові цифрові навички роботи зі смартфоном», що викладається у рамках програми «Цифрові амбасадори», яка створена в межах швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.

«Важливо, щоб люди знали, куди можна прийти і кому поставити питання. Бо багато хто просто не ознайомлений, що така можливість існує» , – зазначали слухачки. За їхніми словами, подібні ініціативи потрібно розвивати, це допомагає підвищити рівень цифрової безпеки, а й дає відчуття підтримки у сучасному цифровому світі.

Валентина ТИНЕНСЬКА

* Матеріал підготовлено за підтримки

Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від

Українського Медіа Фонду.

Волинські