Як не потрапити на гачок шахраїв у цифровому середовищі

13 лютого 2026 р. 09:36

13 лютого 2026 р. 09:36

В епоху цифрових технологій люди поважного віку, активно користуючись інтернетом та смартфонами, залишаються однією з найбільш уразливих груп до шахрайства та дезінформації. Вони потребують навчальних заходів, можливостей отримувати індивідуальні консультації фахівців, щоб розрізняти у потоці новин правдиву інформацію і чітко розуміти, де може бути фейк і маніпуляція, де зображення чи відео створені штучним інтелектом, вбачати злий умисел тих, хто посягає на чужі заощадження – в Інтернет-мережі, у повідомленнях чи дзвінках.

Про таку потребу редакція дізналася під час двомісячної роботи над проєктом, який «Слово правди» реалізовує у партнерстві з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу. Журналісти видання проводили опитування читачів газети, запросили до відкритого діалогу слухачів Університету третього віку, проаналізували реальні ситуації, із якими щодня стикаються літні люди в цифровому просторі. Крім цього, ми вивчили досвід Нововолинської публічної бібліотеки щодо організації таких курсів (про усі ці заходи розповідали у попередніх номерах газети). Подібні заняття готові проводити бібліотекарі Володимирської бібліотеки-філії № 2. І щоб напрацювати план можливих навчань, не залишити поза увагою важливих тем, редакція організувала круглий стіл за участі представників кіберполіції, молодіжної громадської організації «СТАН», психологинь Центру життєстійкості, працівниць книгозбірні та наших колег пенсійного віку.

Під час зустрічі учасники не лише говорили про найпоширеніші шахрайські схеми, а й намагалися зрозуміти психологічні механізми довіри, через які люди потрапляють у кіберпастки.
Заступник начальника відділу протидії кіберзлочинам у області Ярослав Юрченко, розповів, що у своїй повсякденній діяльності стикається з виявленням, фіксацією та документацією кримінальних проваджень, пов’язаних з шахрайствами. Зазначив, що однією із найбільш вразливих категорій населення є люди похилого віку або особи, які мало орієнтуються в інформаційних технологіях, тож на них часто націлені шахрайські схеми та маніпулятивні дії зловмисників в Інтернеті.
Разом із колегою, оперуповноваженою відділу протидії кіберзлочинам Іриною Цесар, вони розповіли про найбільш популярні схеми вчинення кримінальних правопорушень, які здійснюються віддалено через мережу Інтернет.

Дуже часто, розповідають кіберполіціянти, люди стають жертвами шахраїв, купуючи товари онлайн. І навіть на популярних маркетплейсах – OLX, Prom.ua, AUTO.RIA можна потрапити на гачок зловмисників. Як діють злочинці: купують обліковий запис або його створюють, виставляють на продаж найбільш популярні товари, домовляються із потенційним потерпілим про купівлю-продаж, отримують кошти, а товар не відправляють. Подібні ризики для покупців є й від фейкових інтернет-магазинів. Такі вебресурси, які можуть навіть зверху в пошуковій системі відображатися і не викликати підозр, створені, щоб попрацювати кілька місяців і нажитися на чужій довірі. Зазвичай, шахраї просять здійснити оплату не на банківську карту, а рахунок ФОПа, до речі, ці рахунки зловмисники теж скуповують. Як не дозволити себе одурити? Потрібно користуватися функцією безпечної доставки, купувати товари з післяплатою, тобто оплачувати за них на поштових відділеннях після огляду замовлень.

Ще одним видом протиправних дій у мережі Інтернет є фішингові посилання на підроблені сайти. Буває, на маркетплейсах при спілкуванні псевдопродавець просить перейти за посиланням на його сайт для здійснення покупки. Ціль шахрая – вкрасти банківські дані і зняти з карток наявні кошти. Зловмисники можуть просити номер карти, термін її дії, CVV-код. Отримавши їх, аферисти «зав’язують» їх на свої платіжні системи або відразу переводять кошти в криптовалюту.
Через повідомлення шахраї поширюють інформацію про нібито фінансову допомогу, зокрема від ООН, спонукаючи людей переходити за посиланнями та вводити дані банківських карток, що в результаті призводить до втрати коштів. варіацій таких схем багато, але механізм завжди один – виманити персональні дані через підроблені сайти.

Представники кіберполіції зазначають, що часто злочинці роблять різноманітні розсилки у групи, наприклад, у спільноту багатоквартирного будинку чи міста. Можуть просити проголосувати за дитину, яка бере участь у конкурсі. Обов’язково публікують загрозливе посилання. У такому випадку дані карти не потрібно вводити, однак щоб проголосувати, обов’язкова авторизація через банк ID або Дію – так зламують акаунти і роблять розсилки усім наявним контактам. А згодом можуть у повідомленні від імені власника номера просити терміново позичити гроші. Подібна ситуація і з пропозицією покупки преміум-версії Телеграму, і з iCloud’ами, де просять ввести облікові дані.
Що стосується безпосередньо злому облікових записів у соціальних мережах, то головна мета шахраїв – змусити особу перейти на підроблений сайт, і ввести свої дані. Наприклад, роблять розсилку меседжерах з проханням зайти на фейсбук. Коли людина переходить за посиланням, бачить звичне зображення фейсбук-сторінки з проханням ввести свої логін і пароль. Та насправді, це не фейсбук, а його копія і лише зайвий символ в посиланні на це вказує. Коли людина вводить дані, шахраї їх отримують і від імені користувача входять на його сторінку у справжньому фейсбуці. Можуть також скуповувати фейсбук-сторінки у користувачів з певною кількістю осіб у друзях, пропонуючи немалі суми. Все це роблять для того, щоб під чужим іменем розповсюджувати рекламу, приміром ігрового бізнесу, медпрепаратів, бадів.

Від шахраїв можуть надходити телефонні дзвінки, під час яких зловмисники представляються працівниками мобільних операторів і погрожують блокуванням номера або видають себе за співробітників банків. Варіацій тем телефонних дзвінків від зловмисників може бути безліч, це і щодо родича в біді, у лікарні чи відділку поліції, і з приводу псевдовиграшу. Поліціяни відзначають, що зловмисники дзвонять навмання – не піймають на гачок, телефонують іншому. Так працює група людей, і часто серед таких «співробітників» – молодь, яка погоджується на легкі, але нечесні гроші – і це ще одна проблема, бо так вони стають на кримінальну стежку. Рекомендації прості: не називати персональні дані, номер карти, коди-підтвердження з повідомлень, логіни, паролі. У разі сумнівів варто самим зателефонувати до банку, оператора мобільного зв’язку, до родича, щоб уточнити інформацію.

Ще однією поширеною маніпуляцією в інтернеті є реклама так званих «чудо-препаратів»: розхвалені засоби з посиланнями на «унікальні розробки закордонних медиків» та яскравими публікаціями насправді виявляються біологічно активними добавками з низькою собівартістю, які продають за значно завищеними цінами.

Кіберполіціянти розповідають, що шахраї часто створюють фіктивні збори на лікування дітей або підтримку ЗСУ, використовуючи соціальну інженерію: копіюють відомі телеграм-канали, входять у довіру та виманюють кошти, тому донатити варто лише через офіційні ресурси й попередньо перевіряти інформацію.

Щоб захистити себе від аферистів, поліціянти радять встановити двофакторну аутентифікацію, що значно підвищує безпеку від несанкціонованого доступу. Тобто це такий собі додатковий пароль, який точно не знатимуть шахраї. Налаштувати його можна у будь-якому месенджері чи соціальній мережі. Важливо також перевіряти активні сеанси, тому що шахраї можуть під’єднатися до акаунту – потрібно його вчасно виявити, щоб «викинути», доки він не став основним користувачем. А якщо обліковий запис зламали і поширюють прохання позичити гроші, потрібно на усіх інших наявних сторінках повідомити про злом і застерегти знайомих, щоб не надсилали кошти шахраям.

Розповіли представники кіберполіції про спільноту «Брама». Її створили волонтери ще на початку повномасштабної війни для захисту українського інфопростору, протидії російській пропаганді, дезінформації та незаконному контенту в інтернеті. Кожен може приєднатися до спільноти та допомагати блокувати ворожі ресурси через офіційний Telegram-канал, почерпнути корисну інформацію про кібербезпеку.

Психологині Центру життєстійкості Марія Адамчук та Ксенія Іванчихіна пояснили, що психологічний чинник відіграє визначальну роль у тому, чому люди поважного віку часто стають жертвами кіберпасток. Вони звернули увагу на те, що вразливість людей поважного віку до кіберзлочинів не варто пояснювати наївністю чи слабкістю. Насправді йдеться про задоволення базових людських потреб, притаманних кожному незалежно від віку, – потреби у спілкуванні, бути почутими, відчутті власної значущості.

За словами фахівчинь, для багатьох людей старшого віку інтернет і соціальні мережі стають важливим каналом комунікації. Діти й онуки живуть своїми турботами, коло щоденного спілкування звужується, натомість цифровий простір завжди поруч – із можливістю підтримати розмову, знайти однодумців і відчути емоційний контакт. Мозок сприймає таке онлайн-спілкування як «теплий» соціальний зв’язок, що підсилює довіру до співрозмовника.

Окрему роль відіграє життєвий досвід старшого покоління. Упродовж багатьох років люди звикли довіряти інформації з офіційних джерел – газет, телебачення, за її поширення несли відповідальність конкретні редакції. У цифровому ж середовищі ці правила більше не діють, однак сформована роками довіра до написаного чи сказаного залишається. Саме цим активно користуються шахраї, створюючи ілюзію авторитету, офіційності або особистого звернення.

Психологині також зазначили, що люди поважного віку часто прагнуть залишатися «в темі» сучасних технологій, розуміти процеси. Тому, коли вони стикаються зі стресовими ситуаціями – дзвінками, повідомленнями з емоційним тиском або словами «негайно», «терміново» – це призводить до того, що рішення ухвалюються в стані напруги, коли люди не здатні повноцінно проаналізувати ситуацію.
Інтернет для багатьох є ілюзією контролю. Здається, усі дії людина робить самостійно й усвідомлено, однак насправді користувач часто не помічає, як на його рішення впливають маніпулятивні повідомлення, емоційний тиск і заздалегідь продумані сценарії зловмисників.

Фахівчині наголосили: важливо не соромитися перевіряти отриману інформацію: звернутися до родичів, сусідів, знайомих або відповідних установ. Не потрібно робити поспішних кроків, тобто не діяти негайно. Варто витримати паузу, зробити кілька глибоких вдихів, «увімкнути» логіку. Десять хвилин буде достатньо, щоб поглянути на ситуацію під іншим кутом.На основі отриманої під час зустрічі інформації ми виокремили важливі аспекти, які варто враховувати для підвищення рівня цифрової безпеки та формування стійкої поведінки в інтернеті, зокрема серед людей поважного віку. Ці тези ляжуть в основу підготовки рекомендацій для проведення занять з медіа- та інформаційної грамотності та кібербезпеки, які напрацьовує редакція в межах грантового проєкту.

* Матеріал підготовлено
за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду.

Валентина ТИНЕНСЬКА

Волинські