Луцьк показав високі результати у сфері відкритих даних

18 лютого 2026 р. 22:01

18 лютого 2026 р. 22:01

Програма «Прозорі міста» TI Ukraine оприлюднила результати дослідження екосистеми відкритих даних у муніципалітетах. З’ясувалось, що існує великий розрив між високими оцінками міжнародних і національних індексів відкритих даних і реальним рівнем розвитку сфери у великих містах. Середній рівень реалізації вимог – 23,1 %, а з 270 наборів, які шукали аналітики, належним чином оприлюднені тільки 6.

Про це повідомляє пресслужба програми «Прозорі міста» TI Ukraine.

У межах нового дослідження – Євроіндексу міст , яке має на меті перевірити готовність українських громад до інтеграції з ЄС, експерти програми проаналізували, як працює екосистема відкритих даних і чи відповідає вона європейській логіці прозорості та інтероперабельності. Зокрема перевіряли, чи має місто чітку політику в сфері open data та чи публікуються обов’язкові набори даних на Єдиному державному вебпорталі. Йдеться про публічну інформацію у структурованому машиночитному форматі, наприклад, дані про: доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, місце розміщення зупинок міського транспорту, медичне обладнання комунальних закладів охорони здоров’я, черги дітей у заклади дошкільної освіти тощо. Головна мета таких даних – стати джерелом для аналітики, електронних сервісів і обґрунтованих управлінських рішень.

У дослідженні взяли участь 11 міст – Київ і 10 обласних центрів: Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький та Чернігів. Рівень розвитку відкритих даних аналітики оцінювали за 40 критеріями. Муніципалітети могли максимально отримати 100 балів.

У середньому міста виконали всі критерії на 23,1 %. Цей результат значно нижчий, ніж у попередніх дослідженнях, що стосувались відкритості та електронних сервісів . Утім відповідальність за нього міські ради розділяють з Міністерством цифрової трансформації, оскільки на оцінки вплинули зокрема проблеми з технічною інфраструктурою Єдиного порталу відкритих даних.

«Своїм лідерством Київ завдячує двом обставинам. По-перше, у 2024 році столична влада затвердила ключовий розпорядчий документ, який врахував оновлені рекомендації Мінцифри, і почала методично наповнювати кабінет КМДА на data.gov.ua , спираючись на ці рекомендації. По-друге, на відміну від Луцька, Кропивницького, Львова і Дніпра, зараз Київ оприлюднює свої набори винятково на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а тому у нього не виникає проблем з вчасним перенесенням даних із місцевого порталу на data.gov.ua , що вплинуло на бали інших міст», – зазначає старша аналітикиня програми «Прозорі міста» Юлія Сисоєва .

Результати оцінювання показали значний розрив між високими позиціями України в міжнародних і національних рейтингах відкритих даних та реальним станом їх впровадження у великих містах. В Індексі цифрової трансформації територіальних громад окремі міста декларують майже 100% оприлюднення обов’язкових наборів, а Open Data Maturity 2025 , що покликаний оцінити рівень інституційної зрілості держав у сфері відкритих даних в Європі (політики, якість, повторне використання і вплив), фіксує високу позицію України.

Проте фактично із 270 «євроінтеграційних» наборів, які мали бути доступними у кабінетах міст на data.gov.ua , міста оприлюднили 148 (55 %). Водночас лише у 51 набору вчасно оновили ресурси, а повністю всім ключовим вимогам Мінцифри відповідали лише 6 наборів (4 – Києва, 1 – Дніпра, 1 – Львова). На такий результат, зокрема, повпливало те, що Дніпровська, Кропивницька, Луцька та Львівська міські ради — лідери за кількістю оприлюднених наборів – використовують власні портали відкритих даних, а регулярне щомісячне перенесення даних з цих порталів на data.gov.ua наразі не відбувається.

Волинські