«Крильця метелика» з теплом і любов’ю поезій

25 лютого 2026 р. 23:14

25 лютого 2026 р. 23:14

Започатковуючи незадовго після офіційного відкриття етногалереї «Русовичі» проєкт «Творчі люди нашого міста», її власниця Марія Доліновська прагнула спростувати хибну думку, яка особливо ширилася в Інтернет-виданнях, про те, що Нововолинськ депресивне місто. Виявилося, що таких творчих особистостей тут дуже багато. Серед них і поетеса Любов Занічковська, поезія якої вчить доброті, милосердю, любові, зустріч з якою відбулась нещодавно.

То ж хто вона, ця майстриня слова? Про себе в одному із віршів пані Любов сказала так: я просто жінка – ось така, як є. Відверта, щира, комунікабельна, готова завжди допомогти кожному, хоча і власних проблем вистачає. До речі, життєвий шлях її розпочався далеко від рідного краю – у місті Інта Республіки Комі. Там разом з батьками жила до 13-річного віку. А тоді їхня родина переїхала в Україну і оселилася в Нововолинську. Тут дівчинка здобула середню освіту, розпочала свій трудовий шлях, працюючи нянею у дитячому садочку. До речі, дружні стосунки з тодішніми колегами підтримує й донині і дехто з них залюбки долучився до творчої зустрічі. Пізніше була пекаркою-кондитеркою на місцевому хлібозаводі. А коли зустріли своє єдине на все життя кохання і народилися діти, а їх у них з Віктором троє, змушена була залишити роботу.

Перші вірші та прозові твори народжувалися ще в роки юності. Вона тоді друкувалася на шпальтах молодіжної преси Волині. Хоча, за словами Любові Занічковської, не сприймала це захоплення, як щось серйозне, тому, мабуть, й не зберегла нічого з написаного у молодості. Справжнє творче переродження відбулося у 2017 – 2018 роках. І почалося це з вітальних віршованих рядків, присвячених близьким людям. Згодом ця творчість переросла у глибоку філософську лірику та багатогранну прозу.

Захоплення творчістю привело до думки про видання власної збірки і вона, що налічує понад чотириста сторінок, з’явилася під назвою «Крильця метелика». Авторка передмови до цього видання Зоряна Кіндратишин писала: «Ця назва зачарувала мене з перших секунд. Що саме має на увазі авторка? Любов Занічковська прирівнює людське життя до тендітних та крихких крилець метелика, які дуже легко можна ранити, зламати необачним словом чи негідним вчинком. Так само як тепло, любов та підтримка гоять серця та душі».

Любов Занічковська – членкиня літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», що вже понад тридцять років працює при Нововолинській публічній бібліотеці. Вона є співзасновницею і членкинею правління громадської організації «Всеукраїнська поетична родина». На волонтерських засадах часто онлайн читає поезію у проєкті «Дякую за ранок». До речі, саме ця організація випускає чудові літературні збірники під назвою «СНІП», в яких вміщують сучасну новелістику і поезію, в тому числі і Любові Занічковської. Чимало її творів знайшли чільне місце в альманасі сучасної прози «Бростка». Її творчість можна побачити в збірниках «І життя, наче танець над прірвою», «Водограй мрій», «Під спів солов’я у ніч горобину», «Мамина криниця».

– Ми познайомилися під час творчих зустрічей, – сказав голова літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця» Ярослав Гиць. – Читаючи її вірші, радію з того, що їй вдається зберегти свій стиль, а у словах прослідковується почуття теплих людських стосунків.

Приємно враженими були присутні, коли у виконанні подружжя Занічковських, а Віктор чудово володіє грою на гітарі, прозвучали ліричні пісні. Між іншим, творчими виросли і їхні діти. Сини Юрій – художник, а Олександр – музикант. Чудовим голосом володіє донька Богдана, у чому мали можливість переконатися учасники заходу. Потішив прем’єрою пісні «А світ цей сповнений любов’ю» колега по перу Зіновій Нагірний. А членкині Університету вільного часу подарували пісню «Сильна жінка».

Любов Занічковська бере активну участь у різних мистецьких конкурсах та зустрічах і часто здобуває там перемоги. Вона отримала два дипломи четвертого всеукраїнського літературного фестивалю імені Леся Мартовича, має чимало інших подяк та нагород.

Не залишають нікого з нас байдужими і нинішні події. Певний час захищав Україну від ворога і син Любові Занічковської, отож вона добре знає, що значить чекати вісточки з фронту. Ось уривок з одного із її віршів:

Просимо щиро ми всі про одне:
Щоби легкою була перемога,
Друзів в бою не втрачали, а ще
Довга прослалась життєва дорога.
Воїни Світла, здолаєте тьму –
Віримо щиро у вашу звитягу,
Міцно іще обіймете рідню,
Із переможним вернувшися стягом.

Творчий доробок пані Любові – не лише вірші, а й глибока щира проза. Усе це звучало на вечорі у виконанні учасників заходу. А на завершення було спільне фото і всі ті, хто мав бажання придбати у власне користування збірку «Крильця метелика», отримали її з автографом.

Валентина ПЕТРОЩУК

Волинські