«Аби зрозуміти, що таке війна – треба на ній опинитися», - боєць волинської бригади

04 березня 2026 р. 16:15

04 березня 2026 р. 16:15


Пан Олег на псевдо «Архітектор» родом зі славного міста Запоріжжя. Там народився і прожив перші роки життя. Щоправда, ще дошкільням разом із батьками потрапив до Монголії: тата-інженера направили «підіймати» тамтешню промисловість. В далекій азійській країні Олег пішов до школи і закінчив перші чотири класи.

Історію бійця, який нині служить у волинській «сотці», розповіли у бригаді.

Після повернення до рідного Запоріжжя захопився футболом (тривалий час активно грав – нині ж уболіває за збірну України та лондонський «Арсенал»).

Також у хлопцеві потужно «проросла» батьківська інженерна жилка. Після проходження у 1995-1996 роках строкової служби на Закарпатті знайшов себе в будівництві: працював виконробом / керівником проєктів у фірмі, яка займалася бурінням свердловин та встановленням паль. Чоловік зізнається, що йому завжди подобалися складні технологічні процеси.

Та на початку червня 2024 року життя Олега різко змінилося. Він мобілізувався до ЗСУ і після проходження курсу БЗВП (базової загальновійськової підготовки) потрапив служити до 2 механізованого батальйону 100 омбр.

Спочатку був стрільцем-піхотинцем, виконував бойові завдання безпосередньо на оборонних рубежах. Згодом «Архітектора» перевели до взводу зв’язку, де він служить на посаді старшого радіотелефоніста.

Порівнюючи свою нинішню «версію» з «домобілізаційною», Олег зауважує:

– Це дві різні людини. Змінилося ставлення до всього. Адже у цивільному житті я мав дуже приблизне уявлення про війну. Інакше й бути не могло: аби зрозуміти, що таке війна – треба на ній опинитися…

Водночас, «Архітектор» підкреслює, що ніколи не шкодував про свій вибір, який зробив майже два роки тому:

– Я захищаю свою Батьківщину – це правильно, це по-чоловічому. Ворог за 25 км від мого рідного Запоріжжя – чого чекати?

«Аби зрозуміти, що таке війна – треба на ній опинитися», - боєць волинської бригади

Вдома на повернення з війни коханого чоловіка та батька чекають дружина Оксана Леонідівна і донька Софія (татова гордість – студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича!).

Олег мріє про якнайшвидше і неодмінно переможне для нашої держави завершення війни – зі звільненням, зокрема, усієї території Запорізької області та відновленням виходу України до Азовського моря:

– Дуже хочу повернутися додому живим-здоровим, взяти дружину з донькою – і гайнути на море в нашу улюблену Кирилівку!

«Аби зрозуміти, що таке війна – треба на ній опинитися», - боєць волинської бригади

Джерело: vsn.in.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua