Волинський щит: У бойовій родині разом з батьком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Волинський щит: У бойовій родині разом з батьком

09 березня 2026 р. 12:59

09 березня 2026 р. 12:59

– Коли ми дронами визволили двох побратимів із полону, я зрозумів, що тепер мене нічого не здивує. Все починалося звично: я виявив ворожі позиції, передав координати екіпажу наших дронарів, вони швидко зреагували, завдали влучного удару, перелякані вороги вибігли з укриття… На цьому звичне закінчується. Бо серед них було двоє хлопців зі зв’язаними руками. Вони скористалися метушнею ворога і побігли в бік наших позицій…

Так воїн батальйону безпілотних систем «Сапсан» Юрій пригадує історію зі звільненням полонених побратимів. Тоді основну справу зробили дронами: знищили ворожу піхоту та супроводили до своїх позицій.

Прикривати побратимів з повітря – основне завдання підрозділу Юрія, який діє у складі батальйону «Сапсан». Чоловік координує дії бойових екіпажів, а ті знищують ворога. В такому тандемі воїни «мінусують» понад 100 повітряних цілей на місяць.

– Переважно працюємо по ворожих БПЛА «Молнія». Ворог активно використовує їх для ударів з повітря, мінування, ретрансляції зв’язку. Також регулярно приземляємо «жирніші» крила: «Орлан», ZALA, Supercam та «Вєщій Олег». Вірю, що незабаром до цього списку додамо і «шахеди».

Юрій приєднався до Князівської бригади у 24 роки. Він швидко адаптувався, отримав мільйон за сміливий вибір та став частиною справжньої бойової родини батальйону «Сапсан».

У цій родині не лише побратими, а й рідний батько Ярослав, який служить поруч. Чоловік тривалий час служив в іншій бригаді, а віднедавна перевівся до Князівської – поближче до сина.

Юрій зізнається: часто хвилюється за батька, але тривога минає, варто лише почути рідний голос.

Ярослав пишається сином, який зробив такий відповідальний вибір.

Волинський щит: У бойовій родині разом з батьком

– Він фахівець цих новітніх технологій, розбирається в них, розвивається. За таким хлопцями як мій Юрко – майбутнє не лише нашої армії, а й всієї країни!

Кожна розмова – це час для підтримки та спогадів про рідний Луцьк, де на повернення своїх героїв чекають близькі.

Матеріал до чергового випуску «Волинського щита» надані відділенням комунікацій 14-ї ОМБр ім. князя Романа Великого.