Вивезли купу золота: як козаки під час ярмарку пограбували Луцьк

09 березня 2026 р. 13:11

09 березня 2026 р. 13:11

У 16 столітті Семерій Наливайко із близько 1000 козаків під час ярмарку пограбував Луцьк. Тоді купцям довелось відкупитись тисячами золотих монет.

Як козаки Семерія Наливайка в 1595 році Луцьк здобували, що про це було дотепер відомо, розповіла завідувачка музею історії Луцького братства Олена Бірюліна .

Прошу звернути увагу, як із плином часу навколо події приростала інформація.

Луцькі міщани, останні місяці 1595 року: скаржаться королю «на свовольное козацтво, от которих велми на маєтностях своих пошкожони», і просять «об пущене чопового, за нагорожене шкод и стустошене от Наливайка и его козацтва». 1 грудня 1595 р. правитель дослухається і звільняє від сплати того року чопового податку (податок з виробництва і продажу алкогольних напоїв).

Семерій Наливайко, у листі до короля 1596 року:

«…для підготовки воєнних справ, в яких ми були дуже позносилися, зокрема в пороху і стрілах, до Луцька ми завернули, звідки третього дня, мало що перепочивши, виїхали справи свої завершити…».

Якуб Пшонка , 1597-98 рр.: «[козаки Наливайка у 1595 р.] пограбували Луцьк, в якому якраз тоді відбувався ярмарок».

Йоахим Бельський 1598 року згадував: «Луцьк мусив відкупитися, там на той час відбувався ярмарок і судові рочки» (рочки – тут засідання ймовірно луцького ґродського суду).

Федір Євлашевський , 1603-04 рр.: «[Наливайко] прийшов до Луцька, в самий ярмарок, і біскуп зі шляхтою виїхав [до нього], упоминав і єднав його за [«з»?] містом, і купці зложили кілька тисяч злотих».

Пантелеймон Куліш у 1874 році зазначав: «Наливайко пройшовся з козаками по ярмарку по караїмским рядам, по костелам, і обмежився контрибуцією».

Дмитро Яворницький у 1892 році пише:

«Наливайко увірвався с козаками в Луцьк і з ярістю накинувся на слуг єпископа Терлецького , прихильника унії. Назустріч йому виїхали за місто біскуп і шляхта… і купці поклали кілька тисяч золотих. Була шкода і втрати для міста … козаки пройшлись по караїмським яткам, зібрали з них дань, а потім ще зібрали дань з костелів і шляхти».

Василь Доманицький у 1904 році фактично повторює деталі події за Д. Яворницьким, за виключенням згадки про єп. Терлецького, робить припущення про те, що Наливайко прийшов до Луцька десь в перших числах «падолиста», … і переказує історичний анекдот про перебування козацького ватажка в Луцькому замку.

Михайло Грушевський у 1907 році згадував:

«прийшов під Луцьк під час ярмарку і судової сесії, коли назїздило ся сюди шляхти і купцїв. Налякані обивателї не думали про оборону, виїхали з біскупом на чолї назустріч і змовили ся з ним на контрібуцію; але Наливайко не вдоволивши ся нею, пограбив таки передмістя і зараз рушив далї…».

В сучасних дописах про Наливайковий похід на Луцьк переказується від попередників, фарби згущуються, там з легкістю пишуть про погроми і спалені передмістя, наприклад. А як же було в світлі джерел?

Отже, у поданих кореспонденціях відсутня ближча дата появи біля Луцька козацького ватажка Семерія Наливайка, який у 1595 р. з більш ніж 1000 кінних козаків раптово з’явився біля міста. Але ми маємо ґрунтовну зачіпку, козаки підійшли у той час, коли в місті проходив ярмарок.

29 грудня 1552 р. місто Луцьке отримало привілей на три щорічні двотижневі ярмарки – на «три кролі римского свята» (січень), на «святого Іллі руського свята» (липень), на «святий Семен руського свята» (вересень). Восени 1595 р. Семенівський ярмарок починався 1 вересня, за григоріанським календарем. Тоді ж мали б початися рочки луцького ґродського суди, які за звичай тривали близько 2 тижнів.

Як інформував королівський митник тогорічний Луцький Семенівський ярмарок був вельми невдалим; він не побачив в місті жодних товарів турецьких, як не було і купців турецьких та волоських. А все тому, що у Волоській землі стояло польське військо, через те «земля Турецкая [була] затворона». Мало приїхало й польських та литовських купців, через що і «тутошнего панства люди купецкие на тот ярмарок не зехалися».

Митник також повідомив:

«А потом дей перед скончанем того ярмарку Луцкого за чотири дні гетман козацкий Семерий Наливайко с колкунадцати сот коней козаков идучи з земли Венкгерское спрудка а праве без вѣсти припал тут до Луцка кгвалтовне, для чого великая тривога так межи купцами яко и в мѣсте била стала. … Купци одни вночи до утре, и вден, без плаченя мита непорядне розбѣглися и отехали».

Як бачимо з повідомлення, за 4 дні до закінчення ярмарку під містом без анонсу з’явились Наливайкові козаки. Якщо Семенівський ярмарок проходив з 1 по 14 вересня, тоді це сталося 10 вересня. Ґродський суд відновив засідання уже 20 вересня, а в самому кінці місяця розпочались Михайлівські рочки земського суду, де митник і зробив свою заяву.

Семерій Наливайко згадував в листі до короля, що його військо покинуло Луцьк на третій день, отже 13 вересня козацький батальон відійшов на північ. До речі, вертались вони з Угорщини (де в складі союзного війська воював у червні) через Львів (який не чіпали), отже до Луцька підійшли з півдня. До міста вочевидь не заходили, тільки їхні переговірники. Відтак на 3 день пішли далі на білоруські землі так званим Четвертинським гостинцем, тобто лівим берегом Стиру. Бо уявити як тисяча коней долають Великий земський міст, який якраз тоді був у не найкращому стані, а потім йдуть вузькими вуличками мініатюрного міста, складно.

Які висновки ще можна зробити із реляції митника?

Через воєнні дії польського війська у Волощині на Волинь не приїхали турецькі купці, не було звичних інших торгових агентів, через що луцькі міщани суттєво втратили на дохідності. А тут ще й зголодніле козацьке військо йшло мимо, яке давно не отримувало стацій. Міщани зібрали кошти, як це додатково засвідчено ще одним документом, і відкупилися. Принаймні козаки не залишились в місті на тривалий час, що було б значно важчим за наслідками. Про руйнування луцьких передмість – жодного слова чи натяку у прямих джерелах. Ні про які інші контрибуції чи то від шляхти, чи латинського біскупа, чи може від єп.Терлецького, – джерела не фіксують. Подібні інформації в історичній літературі є фантазіями.

• Скарби Радзивіллів, підземні ходи й привиди: нерозгадані таємниці Олицького замку
• Загадка минулих століть: куди поділись тисячі велетнів з околиць волинських сіл (фото)
• Піраміда у Берестечку: чому волинського князя поховали у підвішеній срібній труні (фото)

Волинські