«Уже 40 років «Волинь» у нашій хаті!»

15 березня 2026 р. 14:18

15 березня 2026 р. 14:18

У кожного з подружжя Ганни й Віктора Гребенів – свої уподобання, але у «Волині» завжди, як самі кажуть, мають що почитати.

Віктор Гребень із села Будки, що на Маневиччині, передплачує нашу газету не задля виграшу, а тому, що є давнім її шанувальником

Ну а за такий бонус – тисячу гривень – чоловік, звичайно, дякує редакції. Хоч цю подяку варто переадресувати Петру Підгальському із села Мокрець, що на Турійщині, – ще одному переможцю редакційної акції, який назвав число 19, котрим був пронумерований конверт Віктора Ничипоровича, у якому він надіслав в редакцію квитанцію про передплату нашої газети на цілий рік

З Віктором Ничипоровичем домовилися про зустріч заздалегідь, тож застали його вдома, – й тисячу гривень вручили, і поспілкувалися. Чоловік вертається найперше до минулих літ. Він пам’ятає, як у «Волині» розігрувалася колись лотерея серед читачів, й головні призи були вартісні – і теля, й мішок цукру, й навіть – тракторець. А така техніка дуже згодилася б у хазяйстві. Бо ж ростили з дружиною двох дітей, по можливості господарювали – соток тридцять картоплі садили, до пів гектара – зернових. Та не випадав ні головний приз, ні навіть щось дрібніше.

Але Віктор Ничипорович каже, що передплачує газету «Волинь» не задля виграшу, а тому, що є давнім її шанувальником:

– Уже років сорок виписую – перш «Радянську Волинь», «Волинь», потім – «Волинь-нову», «Волинь».

До речі, ми пересвідчилися, що в цій оселі живуть два наших шанувальники. Дружина Віктора Ничипоровича, Ганна Аврамівна, теж любить «Волинь». Тож чоловікові доводиться інколи поступитися, коли їй якраз хочеться почитати. Жінці подобаються розповіді про людські долі. З них, насамперед, і починає. На жаль, сьогодні багато з них позначені болем, бідою, яку принесла війна матерям, котрі втратили синів, дружинам, які рано овдовіли. Або те, що багато бійців повертаються додому з гарячих точок після важких поранень не лише з фізичними, а й моральними травмами, і їм треба навчитися жити з ними. Це теж те, про що нині часто йдеться в газетних публікаціях – така реальність, від якої душа болить.

У «Волині» не раз за чотири роки читав то про яйця по 17 гривень за штуку для військових на передовій, то про неякісний, куплений за завищеною ціною, одяг для бійців, «броніки». А простий народ бідніє.

А ось Віктору Ничипоровичу цікаві не лише людські долі. Він, як каже, читає все від «а» до «я» – від першої до останньої сторінки, бо все по-своєму цікаво. Не в політику вникає («для цього є експерти-спеціалісти»), а ось що робиться в області, Україні, світі, то про це хочеться знати. І у «Волині», як каже чоловік, багато різної інформації. Коли мова зайшла, що хотілося б прочитати на сторінках  улюбленого видання, то це, звичайно, про закінчення війни.

– У нас то ще спокійно, – говорить Віктор Ничипорович, – а що робиться на Сході України – страшно навіть уявити. Дивлюся у вашій газеті щоразу список хлопців, які загинули в боях. А скільки ще пропало безвісти?! І, на жаль, поки що не видно кінця цього кровопролиття. А інтернет «гуде»,  що одні гинуть, а інші збагачуються. І у «Волині» не раз за чотири роки читав то про яйця по 17 гривень за штуку для військових на передовій, то про неякісний, куплений за завищеною ціною, одяг для бійців, «броніки». А простий народ бідніє. От із березня проіндексували нам пенсію. Ще не знаємо на скільки, бо тільки після двадцятого числа одержимо, – побачимо, як «збагатіли». А тепер ще й війна з Іраном. Бензин у момент подорожчав. Це означає, що підніметься ціна на продукти, той же хліб, щоб доставити їх у село, треба заправити автомобіль.

...Як уже склалося, на завершення розмови Віктор Гребень на наше прохання називає число ще одного переможця редакційної акції. Й чоловік каже: «180». Тож 1000 гривень дісталася мешканці села Велика Глуша, що на Любешівщині, Домні Михайлівні Кацевич.

Долучайтеся і Ви до нашої передплатної естафети: для цього треба виписати «Волинь» хоча б на місяць (64 гривні + 20 гривень прийом передплати) і надіслати квитанцію про передплату на адресу: 43016, газета «Волинь», вул. Ковельська, 2, м. Луцьк, Волинська область. На конверті обовʼязково зазначити: «Акція для передплатників-2026». Конверти з річними передплатниками гратимуть протягом усього 2026 року – тобто 52 рази (стільки буде тижнів), піврічними - перші пів року, квартальними – протягом кварталу, місячні – протягом конкретного місяця! Наш передплатний індекс: 30000.

Катерина ЗУБЧУК .

Зараз також читають: Воїн з Луцька: «Після ампутації спочатку моїми ногами й руками була дружина Аня» .

Волинські