Ковель провів в останню земну дорогу воїна, Героя – Миколу Сахарчука

16 березня 2026 р. 18:15

16 березня 2026 р. 18:15

Другий день поспіль Ковельська громада у жалобі. Сьогодні Ковель попрощався ще з одним своїм Захисником — Миколою Віталійовичем Сахарчуком.

Про це повідомляють на веб-сайті Ковельської міськради.

Рідні втратили дорогу, близьку людину. Його турботи і тепла не вистачатиме батькам, синові, братам — усім, для кого він був важливим і дорогим.

Хоча Микола народився у білоруському місті Вітебськ, майже все його життя було нерозривно пов’язане з Ковелем, де мешкала родина батька.

Після закінчення дев’ятого класу у ЗОШ № 5 здобув фах різьбяра по дереву у ПТУ № 5. Згодом продовжив навчання у Ковельському машинобудівному технікумі за спеціальністю «технологія машинобудування».

Особливе місце у його житті займала робота у ПТУ № 7, де протягом десяти років він працював майстром виробничого навчання з лозоплетіння. До слова, його батько — Віталій Панасович — багато років очолював цей навчальний заклад. За час роботи Микола навчив ремеслу та виховав сотні учнів, передаючи їм свої знання, майстерність і любов до справи.

Останніми роками працював на підприємстві, що займається транспортними перевезеннями. Близькі згадують його як щиру й чесну людину, яка не мирилася з неправдою, завжди прагнула справедливості та залишалася відданою своїм принципам.

У липні 2024 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Він пройшов навчання на полігонах у Рівному та Яворові, ніс службу на Чернігівщині, а згодом — на Харківщині. У розмовах із рідними був стриманим і небагатослівним, завжди заспокоював близьких, запевняючи, що у нього все добре.

Понад рік тому Микола перебував у відпустці. Цей час використав, щоб побути на дачі: господарював, впорядковував територію. Саме там знаходив спокій і відновлював сили. Особливо любив вирощувати виноград — сам обирав сорти та дбайливо доглядав за ними.

Восени підрозділ, у якому служив Микола, передислокували у зону бойових дій на Сумський напрямок. Там тривають запеклі бої: ворог постійно обстрілює позиції українських військових, намагаючись прорвати оборону.

Командир гармати самохідного артилерійського взводу самохідного артилерійського дивізіону військової частини А5177, головний сержант Микола Віталійович Сахарчук загинув 10 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ямне Сумської області.

«На жаль, книга пам’яті нашої громади поповнюється новими іменами. Ми втрачаємо дуже хороших людей, які могли б ще так багато зробити для міста, країни, своєї родини, здійснити свої плани та мрії. Але війна — страшна і безжальна.

Висловлюю щирі співчуття мамі Наталії Іванівні, батькові Віталію Панасовичу, колишній дружині Наталії , сину Максиму , братам Андрію та Сергію з сім’ями, усім рідним і близьким полеглого Захисника», – сказав під час промови міський голова Ігор Чайка .

Про те, яким був Микола у житті та роботі, пригадав його колега — нині директор Ковельського центру професійно-технічної освіти Сергій Антонюк .

За його словами, Микола Віталійович був відповідальною, дисциплінованою, чесною і справедливою людиною, ерудованим фахівцем із гарним почуттям гумору.

«Він умів організувати навчальний процес так, щоб учні справді полюбили обрану професію. Його вихованці демонстрували високий рівень майстерності. Під час однієї з державних атестацій були представлені роботи випускної групи Миколи Віталійовича — справжні шедеври. Здавалося б, звичайна лоза, але які чудові вироби створили учні під керівництвом свого наставника», — поділився він.

Особливо імпонувало колегам те, що він ніколи не користувався тим, що його батько був директором закладу. Це, каже Сергій Антонюк, ніхто і ніколи не відчував — Микола завжди будував свою професійну репутацію виключно завдяки власній праці та авторитету.

Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.

Світла пам’ять і вічна слава!

Волинські