Півтора року невідомості: Рожищенська громада попрощалася з загиблим Валентином Волошиним

19 березня 2026 р. 14:45

19 березня 2026 р. 14:45

Близько півтора року родина Валентина Олександровича Волошина чекала, вірила та молилася за його повернення додому живим. На жаль, експертиза ДНК підтвердила найстрашніше: солдат 21-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України Валентин Волошин, 1981 року народження, загинув 30 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Веселе Курської області.

Про це повідомляють на сайті Рожищенської міської ради.

Валентин Волошин був звичайним сільським чоловіком. Після смерті батьків разом з братами проживав у батьківській оселі. Був наймолодшим з багатодітної родини. Коли прийшов час захищати рідну землю, у 2024-му взяв до рук зброю. Брав участь у Курській операції. Під час виконання бойового завдання 30 жовтня 2024 року водій механізованої роти Валентин Волошин зник безвісти у районі населеного пункту Веселе Курської області.

Смерть Героя офіційно підтвердили за експертизою ДНК близько півтора року після зникнення.

Під тужливу мелодію “Плине кача” рожищани зустрічали траурний кортеж з тілом загиблого Героя у Рожищі.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. У словах і молитвах звучав спільний біль і безмежна вдячність воїну, котрий до останнього подиху боровся за Україну, за кожного з нас.

Біля домовини, вкритої національним стягом, у смутку велика родина Героя. Серця рідних Валентина Волошина зболені від усвідомлення втрати рідної людини та водночас наповнені надією на те, що прийде добра звістка про ще одного брата, який теж перебуває у статусі зниклого безвісти.

Міський голова Вячеслав Поліщук від імені усієї громади висловив співчуття родині загиблого та закликав жителів громади гідно провести Героя в останню дорогу.

«Війна продовжується, боротьба продовжується. І наші хлопці віддають у цій боротьбі найдорожче – свої життя, бо за кожним з них стоїть сім’я, родина, яку вони захищають. Тому в наших душах має вічно жити пам’ять про тих Героїв, які захищали нашу державу і стали її історією», – наголосив очільник громади.

Після прощання траурний кортеж вирушив на малу батьківщину загиблого – у село Носачевичі. На вулицях у Рожищі та Дубищі, через які рухався траурний кортеж, та в самому селі Героя зустрічали живим коридором, вшановуючи його подвиг та жертовність.

Біля рідної батьківської хати прощалися з загиблим Валентином Волошиним рідні, сусіди, знайомі, односельці.

Невелика спільна молитва і тіло провадять до місцевого храму, де священники відспівали Героя, наголошуючи, що він виконав одну з найголовніших заповідей любові – віддав життя за своїх ближніх.

Поховали Героя Валентина Волошина з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України на сільському кладовищі.

“Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас. Ім’я загиблого Героя Валентина Волошина вписане в історію боротьби за українську державність. Наш земляк віднині навіки в строю. Слава Героям!”, – йдеься у повідомленні.

Волинські