Доброволець з Губина на псевдо «Шаман»

22 березня 2026 р. 13:08

22 березня 2026 р. 13:08

Микола Коханський з села Губин Володимирського району на псевдо “Шаман” в перший день повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у військо. Тоді йому було 19. У червні 2025 року воїн отримав поранення лівої ноги, втратив праву ногу. Переніс 13 операцій. Як адаптувався до цивільного життя, працює та влаштовує особисте життя, 23-річний ветеран війни розповів «Суспільному».

Коли почалось повномасштабне вторгнення, то Микола Коханський навчався в Локачах в училищі на автомеханіка, але забрав документи і пішов у військкомат.

“Його не взяли в армію за станом здоров’я. Я думала, що він заспокоїться, але ні. Приходить і каже: “Мамо, де мої документи”. Пробувала відмовити, а він у відповідь: “Ти що не в курсі, що почалась війна, треба йти захищати свою родину, свою землю?” — каже мама Надія Заклекта.

Спочатку Микола Коханський служив у 100-й бригаді ТрО в підрозділі саперного взводу, але через деякий час перевівся в 101-шу Закарпатську бригаду ТрО і поїхав на Сумський напрямок. Саме там спілкуючись по телефону та Інтернету, познайомився з майбутньою дружиною Наталією. Перше побачення також відбулось на Сумщині.

“Сказала мамі, що їду до подружки на день народження. А сама в поїзді їду на Сумщину. У 17 років вирішила, що я закохалась. І я мушу їхати. Через два роки ми одружились. Особливого весілля ми не влаштовували, тому що йде війна і хлопці гинуть”, – каже дружина Наталія.

Під час військової служби Микола Коханський опанував професії сапера, стрільця, командира стрілецького відділення, гранатометника, пілота FPV-дронів і командира відділення FPV-екіпажу. Розповідає, що найважче було виконувати роботу стрільця, коли доводилось брати участь в ближніх боях, а ворог був на відстані 10-15 метрів.

У 2023 році Микола Коханський служив на Донецькому напрямку, воював у Бахмуті.

“Наш підрозділ був, як сім’я. В ньому хлопці з усієї України. Воювали всі за Україну. Найважче було втрачати побратимів, бо здружились, разом і працювали, і виходили на завдання, коли побратима не ставало – дуже важко”, – каже Микола Коханський.

Поранення ветеран війни отримав 5 червня 2025 року. Коли заїхав з побратимами на позицію для виконання бойового завдання, по них почав працювати російський спецпідрозділ “Рубікон”. Через дощ з позиції виїхати не змогли, залишились в бліндажі, пригадує Микола Коханський. Їх помітив російський дрон, у бліндаж, де вони перебували, прилетіло з САУ 152 калібру. Його привалило колодами.

“Коли отямився, то побратим почав мене витягувати з-під колод, тоді я і побачив, що з ногами проблеми”, – розповідає Микола.

Після поранення Миколу Коханського підтримувала мама і дружина. Завдяки цьому, каже “Шаман”, їздить з протезом за кермом. Спочатку – по селу, потім став виїжджати і в Володимир, і в Локачі. Зараз з дружиною планують облаштовувати будинок, засадили поле малиною. Доброволець каже: “Хлопці лягають за цю землю. Я не зможу її лишити”.

День добровольця відзначався 14 березня. В цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького. Офіційно свято на честь українських добровольців було установлено 17 січня 2017 року.

Волинські