Воїни, які стояли на захисті Батьківщини

26 березня 2026 р. 15:35

26 березня 2026 р. 15:35

Гіркі звістки знову надійшли у міста і села краю. Громади проводжають в останню дорогу воїнів, які мужньо й відважно стояли на захисті України. Їхній подвиг назавжди залишиться в серцях українців як приклад самопожертви та вірності рідній землі.

22 березня Володимирська громада попрощалася із захисником України Русланом Поповичем, повідомляють на сторінці громади.

47-річний воїн загинув 16 березня на Харківщині під час виконання військового обовʼязку із захисту нашої держави. Захисник віддав найдорожче – своє життя заради мирного майбутнього України.

Чин відспівування відбувся у церкві Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Провести Героя в останню путь прийшли рідні, близькі, побратими, представники влади, зокрема міський голова Ігор Пальонка, та небайдужі жителі, які зі щирим болем і вдячністю схилили голови перед подвигом воїна.

Після заупокійної молитви похоронний кортеж вирушив до його рідного дому на вулиці Шевченка. Вздовж усього маршруту люди утворювали живий коридор шани, ставали на коліна, молилися та проводжали захисника зі сльозами на очах.

Свій вічний спочинок Руслан Попович знайшов на Алеї Героїв Федорівського кладовища.

Субота видалася скорботною для нашої громади – Володимир провів в останню земну дорогу 24-річного сержанта Олександра Бичка, повідомили на сторінці громади.

Хлопець навчався у місцевій гімназії № 3, закінчив тоді ще Володимирський агротехнічний коледж за фахом правознавства. Рідні та друзі згадують його як доброго, дружелюбного юнака, готового завжди прийти на допомогу.

Воїн Олександр Бичко, попри молодий вік, був тим, хто не чекає, а діє – з вірою, відвагою та любов’ю до своєї держави. Коли ворог підступно вторгся в нашу країну, він добровільно, не вагаючись, став на її захист. Олександр не бажав залишатися в тилу, а клопотав про переведення в підрозділ на Донеччину. Військовослужбовець обороняв Україну на Харківщині та східних рубежах. Молодий прикордонник пройшов пекло війни, у січні 2025 року потрапив у ворожий полон, де пробув пів року, пройшов реабілітацію і почав поступово повертатися до мирного буття, однак життя юнака трагічно обірвалося за кордоном 13 березня.

Більш як сотня людей прийшла попрощатись із захисником у місцевий кафедральний собор Різдва Христового, де відбувся чин похорону. Провести в останню земну дорогу Олександра прибули рідні, близькі, побратими, численні друзі, однокласники, представники місцевої влади – перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук та заступник Андрій Гудим, який свого часу був вчителем хлопця. Важко підібрати слова, щоб розрадити наповнені горем серця матері, батька та всієї родини.

Свій вічний спочинок небесний воїн віднайшов на Алеї Героїв Федорівського кладовища.

У боротьбі за свободу та незалежність України 14 березня на Куп’янщині загинув 34-річний захисник України Михайло Чикирда. Його життя обірвалося під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

Михайло Чикирда – уродженець села Галинівка Оваднівської територіальної громади. Тривалий час проживав у місті Володимир. Тож обидві громади схилили голови у скорботі, проводжаючи воїна в останню дорогу.

23 березня у Володимирі востаннє попрощатися з Героєм до його дому прийшли рідні, друзі та знайомі. Далі похоронний кортеж вирушив до села Свійчів Оваднівської громади, де у місцевому храмі відбулося відспівування та зібралося дуже багато людей: близьких, побратимів, друзів та небайдужих мешканців громад, повідомили на сторінці Володимирської ТГ.

Жителі обох громад вздовж маршруту кортежу сформували коридор шани, віддаючи належну повагу воїну, який поклав своє життя за незалежність України.

Свій вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі у селі Свійчів, де його поховали з усіма військовими почестями під синьо-жовтим стягом, під звуки залпів та тужливі мелодії військового оркестру.

Редакція «Слова правди» висловлює щирі співчуття рідним і близьким захисників. Вічна пам’ять і шана Героям!

Волинські