Міг очолити московський патріархат, але обрав незалежність Української церкви

28 березня 2026 р. 19:18

28 березня 2026 р. 19:18

«Бог є любов. Тому й ми маємо любити одне одного», – наголошував Почесний патріарх ПЦУ Філарет (1929–2026).

Пам’яті патріарха Філарета

20 березня 2026 року на 98-му році життя відійшов у Вічність Почесний патріарх ПЦУ, колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет (1929–2026)

На нього, як і на гетьмана Мазепу, росія наклала анафему

Він був одним із найяскравіших та знакових релігійних діячів України нашого часу. За словами релігієзнавця Віктора Єленського, «Філарет – це людина, яка персоніфікувала боротьбу за автокефалію». «Без нього процес становлення незалежної української церкви був би значно довшим і складнішим», – констатує він.

Пригадаймо. У 1990 році, після смерті очільника російської православної церкви Пимена, Філарет став Місцеблюстителем на московський патріарший престол та очолив Помісний собор рпц. Філарет розглядався як головний претендент на найвищий церковний пост, проте ієрархи рпц обрали патріархом Алексія II. Як казали потім історики, вибір предстоятеля не міг відбутись без впливу КДБ.

З проголошенням незалежності України Філарет зажадав більшої самостійності для українських православних від рпц. У листопаді 1991 року відбувся помісний Собор УПЦ, який ухвалив рішення про канонічну незалежність. Філарета обрали Предстоятелем УПЦ з титулом Митрополита Київського і всієї України.

Ієрархи звернулися до Алексія II з проханням затвердити це рішення і надати автокефалію, проте у квітні 1992 року отримали відмову, і у цьому ж році у Харкові відбувся альтернативний собор рпц, який обрав митрополита Володимира (Сабодана) очільником упц мп.

У 1997 році москва наклала анафему на патріарха Філарета. Її згодом зняв Вселенський патріарх Варфоломій.

Філарет відмовився визнавати його та назвав рішення неканонічним.

У червні 1992 року Всеукраїнський помісний собор оголосив про створення єдиної Української православної церкви Київського патріархату. У 1995 році Філарета обрали її патріархом. Він активно виступав за автокефалію української церкви та ініціював переклад богослужбових книг українською мовою. У 1997 році москва наклала анафему на патріарха (її згодом зняв Вселенський патріарх Варфоломій. – Ред. ).

Десятиліттями Філарет працював над визнанням української церкви й досягнув мети в 2019 році – Константинополь дарував автокефалію. Православну церкву України очолив митрополит Епіфаній. А Філарет був проголошений духовним наставником ПЦУ та отримав титул Почесного патріарха.

«Бог із Давидом, а не з Голіафом, Україна переможе росію»

Проте згодом патріарх Філарет став критикувати Томос та заявив, що Київський патріархат із ним на чолі й далі існує. Виник конфлікт. Він пригас після повномасштабного вторгнення, а восени 2025 року ситуація змінилась докорінно – Філарет відвідав з візитом дружби митрополита Епіфанія у Михайлівському соборі. Обидва владики довго і дружньо спілкувались, з’явилися кадри рукостискань та поцілунків. У Православній церкві України заявили журналістам «ВВС», що розцінюють цей візит як свідчення порозуміння та примирення зі своїм Почесним патріархом та ієрархом на покої. Після цього Філарет більше не робив скандальних чи направлених проти церкви заяв, а тому суперечку в ПЦУ вважали вичерпаною. Отже, перед вічним спочинком мудрий патріарх Філарет зробив такий важливий крок до примирення…

В  своїх останніх інтерв’ю він більше акцентував на боротьбі українського народу проти російського агресора, щиро вірячи в перемогу: «Ми впевнені, що Україна переможе росію, тому що Бог з Україною, а не з росією. Бог з правдою, а не з неправдою. Бог із Давидом, а не з Голіафом. Україна – це Давид, і її перемога буде перемогою не тільки для України, але для всієї Європи та кожної мирної країни», – сказав патріарх Філарет.

Вічна та світла пам’ять!

Василь РОГУЦЬКИЙ.

Волинські