Два яскравих театральних дійства одного дня

04 квітня 2026 р. 15:55

04 квітня 2026 р. 15:55

Театр… Мистецтво, що неймовірно захоплює, огортає феєрверком позитивних емоцій. Його неможливо не любити. Воно – порятунок у сірих буднях рутини.

Цьогоріч Міжнародний день театру, який традиційно відзначають 27 березня, у нашому місті був позначений двома яскравими дійствами, що подарували ауру світлих вражень, піднесеного настрою, вкрай необхідних нам у складних умовах воєнного сьогодення.

У Володимирі, радуючи шанувальників Мельпомени, два цікавих аматорських колективи: театр «Відродження» імені Богдана Берези та народний театр-студія «Різнобарв’я». А режисерки Олена Шарко та Лариса Половньова запросили глядачів у світ прекрасного мистецтва і зачарували своїми постановками. До слова, обидві режисерки були неперевершеними ведучими. У переддень театрального свята усі небайдужі до сценічного мистецтва зібралися у Центрі культурних послуг. Колектив «Відродження» імені Богдана Берези запропонував насичену програму «Театр – мистецтво слова», де було все – і хореографія, і музика, і пісні, і художнє читання, і гумор. Все зворушувало, дивувало майстерністю виконання, викликало багато роздумів. Зокрема, і щодо війни. Відгомін сьогоднішніх трагічних подій пройняв усю програму, починаючи від щоденного сумного ритуалу – хвилини мовчання – вшанування героїв новітньої війни.

Захід був благодійним. Тепер ми постійно збираємо кошти для наших захисників, на лікування поранених. Тим паче, що в залі було чимало рідних тих, хто захищає нас на передовій.

Матері, сестри, дружини – їм не треба уявляти, що це значить жити в постійному стресі, тривозі, переживанні. «Сповідь дружини військового» дозволила пережити ще раз емоції через етюд Ірини Феофанової у виконанні Оксани Крикус.

Марина Савич задушевно заспівала «Хто, як не ти», а ще Марина, як зазначила ведуча заходу і режисерка Олена Шарко, вправно плете маскувальні сітки у громадській організації «Крила матері».

Актори підготовчої групи театру щиро зіграли у ще одному етюді «Діти і війна». Важливо, що нехай і не усі підлітки-учасники «Відродження» оберуть фах актора та професію сцени, досвід, отриманий у аматорському театральному колективі, безперечно стане важливим у майбутньому дорослому житті.

Я зупинилась лише на кількох номерах програми «Театр – мистецтво слова». А все дійство подарувало глядачам заряд гарного настрою та натхнення на подолання життєвих труднощів. А хорошим стимулом для подальших сценічних постановок стануть подяки для акторів, щирі аплодисменти, квіти від шанувальників.

Щодо вечора-дефіле від народного театру-студії «Різнобарв’я» – то це, як завжди у режисерки Лариси Половньової, – яскраво, чудово! Вкотре відвідуючи прем’єри, творчі зустрічі-вечори у театральній вітальні, чи на сцені культурно-мистецького центру, чи навіть у фоє, як цьогоріч, відчуваєш особливе піднесення. Тебе огортає хвиля оптимізму, сонячного настрою, повертаєшся окриленим.

Творчий доробок «Різнобарв’я» вражаючий – 60 вистав за десятиріччя! І кожна прем’єра – це копітка праця і акторів, і режисерки. А ще подвижницька, без перебільшення, праця костюмерки Людмили Романської.

Цьогоріч на червоній доріжці дефілювали, змінюючи один одного, актори у вишуканих костюмах, починаючи з епохи Людовіка XIII. Тут можна було побачити вечірні розкішні сукні, капелюшки панянок XVIII-го сторіччя, строкаті, яскраві, блискучі костюми, оздоблення.

Шанувальники театрального мистецтва очікують на нові прем’єри від «Різнобарв’я». Одна з них «Весільний рейвах» – драма на три дії – проанонсована на вечорі-дефіле, де на червоній килимовій доріжці кружляли у танку наречені у білосніжних костюмах.

Театральне свято від «Різнобарв’я» видалося, як зазвичай, барвистим і захоплюючим. І на завершення, як годиться, квіти, подяки, щирі аплодисменти. Подарунки, теплі слова подяки прозвучали і від заступника міського голови Андрія Гудима.

Театр виховує, зачаровує, захоплює. Тому варто не минати нагоди дарувати собі зустріч із цим мистецтвом.

P. S. А в найближчих номерах «Слова правди» читайте інтерв’ю із провідною акторкою «Різнобарв’я» Світланою Федосєєвою.

Оксана ШЕСТАЛЮК

Волинські