Мандрують світом майже дві тисячі писанок Тетяни Пасієвич

07 квітня 2026 р. 12:39

07 квітня 2026 р. 12:39

Поціловані Богом. Так кажуть про людей, яких Всевишній нагороджує багатьма талантами. До таких, як на мою думку, належить і кавалер ордена княгині Ольги із Володимира Тетяна Пасієвич. Нещодавно частину писанкового дивосвіту цієї майстрині можна було побачити в етногалереї «Русовичі» у Нововолинську. Сюди на зустріч активну учасницю громадської організації «Союз українок» запросила власниця цього приватного музею, а віднедавна голова Нововолинського осередку цього громадського формування Марія Доліновська. Вона особисто підготувала презентацію «Писанка – символ життя» і розповіла про історію цього прадавнього мистецтва, таємниці сакральних знаків та мову кольорів.

Любов до України, пісні, народного мистецтва Тетяна Пасієвич перейняла ще в дитинстві від батьків. Майже пів століття вона займається писанкарством. Мандрують світом її майже дві тисячі найрізноманітніших писанок, серед яких немає жодної, яка б повторювалася узором. Їх кольори – білий на червоному тлі. Жінка вважає, що саме така кольорова гама традиційна для Великодня. Адже червоний – це колір крові, яку Ісус Христос пролив за людей, а білий символізує Воскресіння, пробудження.

– Коли беру у руки писачок, – сказала Тетяна Пасієвич, – то ні на папері, ні в голові не маю жодного ескізу. Моєю рукою ніби водить сам Господь, і так народжуються щоразу нові візерунки.

У розписах її писанок гармонійно поєднуються рослинні елементи та геометричні узори, котрі демонструють тонке розуміння традиційної символіки та відчуття композиції. Рослинні орнаменти – це своєрідний гімн природі, що відображає безперервний цикл життя та відродження. Геометричні мотиви додають структурованості та глибини, створюючи унікальні візуальні ефекти.

Та не лише писанкарством відома ця жінка. Тетяна Пасієвич, кажуть, ще й викладачка від Бога, яка десятки років навчала студентів педколеджу імені Агатангела Кримського вокалу, диригуванню, грі на баяні. Вона й сама володіє золотим голосом, в чому переконалися на зустрічі, коли з її вуст звучали пісні-молитви. Десятки літ жінка прославляє Бога в церковному хорі володимирського храму Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії. Її виступи ставали та ще і є окрасою багатьох місцевих та обласних заходів і конкурсів.

Кому довелося бачити вишиванки Тетяни Пасієвич, вражала їхня витонченість. Приміром, є у її колекції килимок, який складається із 127 тисяч хрестиків.

– Коли я вперше побачила роботи Тетяни Пасієвич, то відчула: ось воно – справжнє волинське народне мистецтво, – писала у передмові до ювілейного альбому «Писановий дивосвіт Тетяни Пасієвич» викладачка мистецьких дисциплін педколеджу, Заслужена майстриня народної творчості України Леся Мартинюк. – Захоплювала тонка рівна лінія, дрібнесеньке штрихування та композиція орнаменту, вправно і рівномірно розташованого по всій сферичній поверхні яйця. Писанки вирізнялися своєю простотою, символізмом і витонченістю. Як тільки Волинський краєзнавчий музей започаткував обласний конкурс на кращу писанку, то її роботи виявилися найкращими. Найкращі вони і нині.

Тетяна Пасієвич народилася і живе на Волині. Її життєвий шлях розпочався у селі Бубнів. Перейняла практику створення писанок від тата Олександра Корогоди і займається цим уже понад чотири десятки літ. Писачок тата з вдячністю згадує і досі, хоча й ті, що виготовлені її чоловіком В’ячеславом, який є головною підтримкою та опорою у житті і творчості, дають змогу відтворювати найскладніші візерунки тоненькими, як волосинки, лініями.

Внутрішня свобода, невимушеність, магія самореалізації, бажання проявити в собі Божу іскру – основа таланту Тетяни Олександрівни. Її постать є знаковою у мистецько-культурному середовищі Волині. Новаторський підхід у поєднанні з традиційним і сучасним трактуванням свята у руслі народного дійства збагачує духовні надбання нашого краю.

– Тетяна Олександрівна народилася під щасливою зіркою, – сказала її колега Алла Палій, яка приїхала до Нововолинська разом з іншими пошановувачами творчості майстрині. – Адже лише обраних Господь обдаровує стількома талантами. Усе її життя супроводжує українська пісня. Її вправні руки створюють неповторні писанкові дива. А скільки любові вкладено у філігранно вишиті серветки, рушники, блузи та сорочки для родини і друзів. Або ще: аби відчути смак української кухні, не варто йти в дорогі ресторани, а просто завітати на гостини до пані Тетяни. До речі, ця вродлива, творча та енергійна жінка дуже любить подорожі. І саме вони її надихають на створення нових колекцій оригінальних писанок.

Розділили радість цієї творчої зустрічі колишній директор Володимирської художньої школи імені М. Рокицького Адам Михалик, очільниця Володимирського осередку «Союзу українок» Лариса Лучинець. Особливого тепла зустрічі додали найрідніші: чоловік В’ячеслав, сестра Ольга, донька Наталка та онук Андрійко. Лунали ширі вітання, побажання. Дарували розкішні букети квітів. Ця зустріч стала справжнім святом духовності, адже вдалося доторкнутися до мистецтва, яке крізь десятиліття несе в собі енергію любові, тепла та віри, і дала можливість ще раз переконатися: українська культура – це справжній скарб, який маємо берегти і примножувати для наступних поколінь.

Фото авторки. Валентина ПЕТРОЩУК.

Волинські