Як розпізнати фейковий збір – рекомендації кіберполіції

09 квітня 2026 р. 14:16

09 квітня 2026 р. 14:16

Не кожне повідомлення про збір коштів варто сприймати як правдиве. У соціальних мережах і месенджерах дедалі частіше з’являються фейкові оголошення, які маскуються під термінову допомогу військовим, лікування дітей або звернення від знайомих людей. Зловмисники розраховують на емоції та поспіх – саме тому багато користувачів навіть не підозрюють, що їхні гроші можуть потрапити до шахраїв, а не тим, хто справді потребує підтримки.

Як працюють подібні шахрайські схеми, які ознаки можуть свідчити про фейковий збір і що робити, якщо людина вже переказала гроші аферистам – розповів заступник начальник відділу протидії кіберзлочинам у області Ярослав Юрченко.

– Ярославе Леонідовичу, наскільки нині поширені шахрайства під час збору коштів в інтернеті?

– Це одна з проблем сьогодення. Війна загострила емпатію українців, чим і користуються злочинці. Кожен десятий збір у соцмережах, який не має офіційного підтвердження від великих фондів або відомих волонтерів, потен- ційно може бути маніпулятивним або повністю фейковим.

– Які схеми фейкових зборів найчастіше використовують шахраї?

– Серед найпоширеніших схем – «Емоційний дублікат»: шахраї повністю копіюють пост реального волонтера, але замінюють номер картки на свій. Також часто зловмисники працюють за схемою «Збір на термінову операцію дитині» – використовують старі фото дітей із закордонних ресурсів або архіви 5-річної давнини.

– Як працює типова схема обману в соцмережах або месенджерах?

– Схема зазвичай базується на психологічно- му тиску. Злочинці використовують таргетова- ну рекламу або масові тегування в коментарях, апелюючи до почуття провини («Чому ти мовчиш, поки вони гинуть?»). У месенджерах часто зламують акаунт знайомого і розсилають усім контактам повідомлення: «Привіт, виручи, будь ласка, 500 грн на збір для мого брата, скинь сюди [посилання/картка]».

– На які ознаки людям варто звертати увагу, щоб розпізнати шахрайський збір?

– Найперше має насторожити штучна терміновість, коли у тексті присутні написи «Термі- ново! Залишилось дві години!» без логічного обґрунтування поспіху. Також варто звернути увагу на відсутність звітності. Якщо на сторінці немає попередніх фотозвітів, чеків, актів приймання-передачі від військових частин чи лікарень, це серйозний привід засумніватися у достовірності збору. Ще одна підозріла ознака – закриті коментарі під публікацією. Часто їх обмежують навмисно, щоб інші користувачі не могли написати попередження про фейк. Окрім цього, насторожити має і «свіжий» акаунт. Якщо профіль створений лише кілька днів тому, але вже публікує збори на великі суми, варто поставитися до такого оголошення з особливою обережністю.

– Як правильно перевірити організатора збору перед тим, як переказувати гроші?

– Завантажте фото зі збору в Google Image Search. Якщо воно з’являлося роки тому на іншому ресурсі – це стовідсотково шахрайство. Попросіть офіційний запит від військової частини або виписку з лікарні – справжній волонтер надасть ці дані. Спробуйте зателефонувати організатору. Шахраї уникають живого спілкування.

– Що робити людині, якщо вона підозрює, що стала жертвою шахрайського збору?

– Якщо людина підозрює, що стала жертвою шахрайського збору, діяти потрібно як- найшвидше. Передусім варто звернутися до банку: пробувати заблокувати транзакцію та обов’язково повідомити фінансову установу про шахрайську картку, на яку було здійснено переказ. Також необхідно подати заяву в кіберполіцію. Це можна зробити онлайн через офіційний сайт cyberpolice.gov.ua. Не менш
важливо зберегти всі можливі докази: зробити скріншоти переписки, сторінки або профілю шахрая, а також зберегти чек чи підтвердження переказу коштів. Крім того, варто поскаржитися на саму публікацію в соціальній мережі, позначивши її як «шахрайство», щоб зупинити поши- рення схеми.

– Які головні правила безпеки ви б порадили тим, хто хоче допомагати через онлайн-збори?

– Насамперед варто довіряти перевіреним організаторам зборів. Краще донатити великим благодійним фондам або людям, яких ви знаєте особисто чи чию діяльність можна легко перевірити. Друге правило – так зване «правило 5 хвилин». Перед тим як переказати кошти, варто витратити кілька хвилин на базову перевірку: переглянути сторінку організатора, пошукати згадки про нього, перевірити реквізити та деталі збору. Також важливо керуватися розумом, а не лише емоціями. Шахраї часто навмисно створюють драматичні історії та тиснуть на співчуття, розраховуючи на швидку й імпульсивну реакцію людей. І ще одне важливе правило – користуватися прозорими інструментами для донатів. Варто надавати перевагу офіційним «банкам» відомих платіжних сервісів або прямим рахункам організацій, адже це значно безпечніше, ніж переказувати гроші на приватну картку невідомої особи.

Волинські