Великдень у Франків: світло, що проростає крізь віки

13 квітня 2026 р. 15:45

13 квітня 2026 р. 15:45

«Великдень у Франків. Дух і смак традицій» – це книга – дарунок для українців від авторки Наталії Тихолоз. Вона мала бути завершена до Великодня 2022-го. Але 24 лютого того року «переорало» життя усіх жителів України. Росіяни посягнули на право бути українцем чи українкою. Велика війна зламала не тільки мрії, вона зруйнувала життя. Вона поділила на «живих і мертвих», тих, хто дожив до Великодня після звірств кацапів під Києвом і тих, хто уже ніколи не почує великодніх дзвонів.

Холодні бомбосховища, повітряні тривоги, безсонні ночі, страх – доводили до ненормального стану. І тому авторка, рятуючи дітей, опинилася у спокійному місті Німеччини. Наближався Великдень. Настрою не було. Один німецький приятель, який опікувався ними на чужині, попросив поділитися рецептом паски і записати весь процес на відео. Так німці мали ознайомитися із традиціями українців та, перш за все, нагадати самим українцям про наше коріння і про свято – «одне з найбільших, а у нашого народу таки найбільше свято» – писав Франко. «Того страшного воєнного 2022 року я спекла п’ять замісів пасок. Усі роздала людям, бо так має бути. Так робила моя баба, так робить моя мама. Бо, якщо ти і можеш, і умієш і в тебе виходить, і ти жива, то маєш ділитися з тими, у кого нема. Бо так правильно. Бо це свято. І це святе. І ми українці. І ніяка московська зараза не зможе забрати нас у нас самих, допоки ми печемо паски і святкуємо всупереч усьому Великдень».

Книга, попри війну, вийшла у 2025 році. Вона про життя і про «неперервність» традицій. У ній не тільки опис святкових обрядів чи збірка давніх рецептів. Це жива хроніка роду, де є любов, дитячий сміх та гіркота випробувань. Великдень для Івана Франка був відліком часу: саме в цей день він зустрів своє кохання і саме на Великдень його арештували на дев’ять місяців.

Дмитро Павличко згадував онуку Каменяра Зеню Франко як «провідну зорю» шістдесятництва. У часи репресій, коли КДБ полював на українську інтелігенцію, її прізвище було щитом, але для ворогів це немало значення «Не бійся, ти ж Франко», – казали їй. «І ти Франко», – відповідала вона кожному, хто ставав до боротьби за нашу державність, нагадуючи, що кожен українець є спадкоємцем цієї великої сили.

Нині, коли з 2014 року українці зі зброєю в руках виборюють своє право бути собою, ця книга є взірцем. Наше право пекти паски та вітатися «Христос Воскрес!» окроплене кров’ю. Це видання стане цілющим дарунком для тих, хто сумує за втраченими рідними, хто зневірився чи втомився від війни. Адже як Христос «смертю смерть подолав», так і ми як нація відроджуємося щоразу, коли повертаємося до своїх традицій.

Великдень у родині Франків не завжди був веселим, але він завжди нагадував про завтрашній день. На прикладі Каменяра та його нащадків бачимо, як крізь війни, голодомори та геноциди проростає воля до життя. «Якщо нам болить – значить, ми живі. А якщо ми живі – ми переможемо».
Ми як нація відроджуємося щоразу, коли повертаємося до свого коріння. Як писала Наталія Тихолоз: «Франковий Великдень – це свято життя, яке перемагає смерть, любові, що долає ненависть, і пам’яті, яка сильніша за забуття».

У четвертій частині «Смаки Великодня: страви з фамільного зшитка» написані рецепти страв з малюнками: баби і паски, торти і перекладанці, мазурки, сирники, страви з м’яса і яєць та інші.

Навіть у найтемніші часи в оселі Франків пахло свіжою випічкою, рецепт якої зберігали як родинну реліквію. У книзі подаються паски Ольги Франко – дружини Івана Франка і онучки відомої галицької кулінарки Іванки Мілінчук. Ось рецепт однієї з них:
Інгредієнти: 0,5 кг борошна; 250 мл молока; 30 г свіжих дріжджів; 4 жовтки; 50 г масла; 150 г цукру; дрібка солі, цедра з цитрини; 1ст. л. олії; 1 ст. л. сметани.
З частини теплого молока, дріжджів і трохи борошна із загальної кількості зробити розчину і поставити, щоб підросла. Додати решту борошна, молока, жовтки, цукор і замісити тісто, щоб стало гладке і не липло до рук. Залишити в теплі на годину, щоб виросло. Додати топлене масло, олію і сметану, втерти цедру, знову вимішати і поставити ще на годину, щоб виросло.
Тісто розкласти у форми для випікання і залишити в теплі. Коли тісто підросте, пекти при температурі 170 градусів.

Великдень – це не лише паска на столі, це паска у серці», – ці слова з книги стають для нас орієнтиром. Нехай ця книга йде до свого читача «осяяна світлом віри… Віри у нашу Перемогу. Перемогу добра над злом». Книга допоможе нам повернутися до життя у час великих випробувань, бо завтра обов’язково настане. На прикладі великої родини Франків вчить, як не зламатися, де брати силу, щоб вистояти і перемогти.

Книга закінчується словами: «Тож не позбавляйте себе смаку великодніх традицій. Христос Воскрес! Воскресне Україна».

Тетяна ГІЛЕВИЧ,
бібліотекарка бібліотеки-філії №2

Волинські