Його називали «волинським Фаберже»: спогади про видатного митця (відео)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

15 квітня 2026 р. 23:46

15 квітня 2026 р. 23:46

Яєчна шкаралупа, металевий дріт і ще десятки авторських технік – саме так творив митець Анатолій Бойко із Володимира, якого називали «волинським Фаберже».

Про це йдеться у сюжеті телеканалу «Конкурент Волинь» .

«Він залишив по собі величезний спадок своїх робіт, авторських робіт, технік і методик роботи з усім: з дротом, з деревом, зі склом, зі шкірою. Також він малював. А найбільше чудо він творив зі звичайною яєчною шкаралупою», – розповідає краєзнавець Роман Віслобоков .

Він може годинами розповідати про те, як майстер створював свої шедеври. Каже, зі звичайної яєчної шкарлупи майстер створював образи птахів та неймовірних тварин. Серед його робіт є й унікальні вироби, де виконано понад 11 тисяч крихітних отворів у звичайному яйці. Кожна робота вирізняється авторськими орнаментами та власною технікою, яку сьогодні майже неможливо повторити.

«Зробити тисячі отворів в малесенькому яйці — воно просто, коли в руках тримаєш, здається, що воно розсипеться. Але якимось дивним чином йому вдавалося довести це до досконалості», – наголошує краєзнавець.

Пан Роман зазначає, що у майстра було чимало учнів, які намагалися відтворити або хоча б наблизитися до робіт Анатолія Бойка, проте опанувати його рівень майстерності вдалося далеко не всім.

«Він автор більше десяти методик, як з цим працювати. У нього були учні: хтось вчився, хтось намагався повторити, але, на жаль, так ніхто і не зміг. Він є рекордсменом нашим українським, а я вважаю його і світовим рекордсменом в тому напрямку», – каже Роман Віслобоков.

На жаль, життя майстра обірвалося у 2025 році, коли йому було лише 55 років.

Після його смерті залишилися унікальні роботи та спогади колег і знайомих, які згадують його як добру людину, яка щиро горіла своєю працею.