вологість:
тиск:
вітер:
Від хірурга до бойового медика: як волинянин Роман зі «Сталевої Сотки» рятує життя на фронті
17 квітня 2026 р. 20:39
17 квітня 2026 р. 20:39
33-річний хірург з Волині Роман залишив роботу в лікарні та після початку повномасштабного вторгнення став бойовим медиком, рятуючи життя військових на передовій у складі «Сталевої Сотки».
У цивільному житті він був хірургом – працював у Ратнівськиій центральній районній лікарні, що на Волині. Тож коли приєднався до ЗСУ – проблем з вибором позивного не було. Сьогодні ж його «операційна» – це фронт, де рахунок іде не на години, а на секунди, - розповіли на фейсбук-сторінці бригади.
«Я навчався в медичному виші, потім була інтернатура, робота в лікарні. Два роки практики – і я залишив медицину», – розповідає «Хірург».
До повномасштабного вторгнення чоловік вісім місяців працював у Польщі.
«26 лютого я повернувся до України, а вже 28 числа долучився до війська», – згадує він.
Спочатку служив старшим бойовим медиком стрілецької роти у тоді ще 51 окремому батальйоні «Сотки». Разом із підрозділом брав участь у боях на Лиманському напрямку. Там і почався його новий, зовсім інший медичний досвід.
Сьогодні Роман – начальник медичного пункту 1 механізованого батальйону 100 омбр. Його робота – це не лише допомога пораненим, а й підготовка бійців, участь у плануванні евакуаційних операцій та робота з документами.
«У нашому підрозділі великий акцент робимо саме на медичній підготовці. Бо зараз кожен має вміти рятувати життя – не тільки медик», – пояснює «Хірург».
Він говорить спокійно та виважено, але за цим спокоєм – жорстка реальність війни, яка змінюється разом із технологіями.
«Зараз найпоширеніші травми – це наслідки роботи ворожих БпЛА. І подекуди ці поранення бувають вкрай важкі», – каже фахівець.
Але найбільше змінилася не сама медицина – змінився підхід.
«Евакуація зараз дуже ускладнилася. Ще кілька років тому, коли ми тільки заходили в Серебрянський ліс, могли за лічені години, а іноді навіть хвилини, на пікапі «підлетіти» прямо на позицію і забрати пораненого», – говорить медик.
На Костянтинівському напрямку таке уявити неможливо.
«З розвитком технологій ситуація кардинально змінилася. Для евакуації використовують наземні роботизовані комплекси або броньовану техніку. І це займає значно більше часу. В таких умовах поняття «Золотої години» залишилося лише в підручниках та формулярах. На полі бою воно зникло ще два роки тому», – розповідає Роман.
Попри все, чоловік зізнається: сумує за своєю колишньою професією.
«Мені не вистачає хірургічної практики», – говорить військовослужбовець.
Але повернення до мирного життя поки що відкладається. Бо тут, на фронті, його досвід потрібен більше.
Вдома на нього чекає велика родина. І це – одна з небагатьох речей, які зігрівають серце й душу
- Від полів до фронту: як 26-річний механізатор став майстром артилерії в «Сталевій сотці»
- Троє проти орди: як бійці волинської «сотки» знищують ворога на сході
- Без рук і ніг, але з незламною волею: як живе 20-річний ветеран Руслан Книш після фронту
Джерело: vsn.in.ua
Новини рубріки
На Волині підлітки влаштували «гонки» полем і знищили 3 гектари буряків
17 квітня 2026 р. 21:08
Підтвердили загибель воїна із Колодяжненської громади Дмитра Новосада
17 квітня 2026 р. 21:06
У Луцьку збільшать кількість автобусів та тролейбусів до кладовища
17 квітня 2026 р. 20:41