Борис Джонсон з’їздив до наших бійців на Запоріжжі і написав репортаж

19 квітня 2026 р. 11:30

19 квітня 2026 р. 11:30

Борис Джонсон та британський журналіст Daily Mail Річард Пендлбері у прифронтовій зоні в Запорізькій області.

Колишній прем’єр-міністр Британії 61-річний Борис Джонсон, який обіймав цю посаду у перші місяці повномасштабної війни, опублікував статтю в газеті «Дейлі мейл» зі своєї поїздки під лінію фронту на Запоріжжі

Він з’їздив на позиції 65-ї бригади, яка виконує завдання в районі Гуляйполя, та написав розлогий репортаж про фронтові реалії військових та цивільних українців, також нещадно критикуючи країни Заходу за все ще недостатню допомогу Україні.

Він зазначив, що обрав саме цю ділянку фронту для своєї мети, оскільки путін явно має плани на Запоріжжя – обласний центр і важливе промислове місто, які поки не зміг реалізувати.

У колонці Джонсон у кінематографічному стилі, з великою кількістю візуальних деталей, описує, як виглядають і як живуть прифронтові селища під щоденними ударами, як люди все ще тримають магазини і кафе поруч із руїною, як виглядають дороги під десятками кілометрів сіток, натягнутих для захисту від дрібних ворожих безпілотників, як їхня група їздить з «Чуйкою», щоб завчасно побачити загрозу і мати шанс втекти з машини.

«Вітаю у місці, яке називають «кілзоною» – і серед війни, яку – є ризик – Захід може забути. І пам’ятайте, що це конфлікт, де дуже очевидно, хто правий і неправий, де невинний демократичний європейський народ намагається відбитися від автократичного режиму», – пише експрем’єр.

Про війну на Близькому Сході Джонсон зауважує, що потрібно «нарешті усвідомити, що це два фронти тієї самої війни», що путін та іранський КВІР є двома сторонами однієї медалі.

Джонсон критикує американські вимоги до України здати без бою територію Донеччини – наводячи як контраргумент історію пресофіцерки, яка супроводжує їх, і яка сама з Краматорська та пішла у військо для того, щоб щось зробити для захисту свого міста.

Реальне питання не про те, чи зможе путін загарбати всю Україну – тому що він не може. А про те, чи робимо ми достатньо, щоб допомогти українцям відбитися від нього і посадити за стіл переговорів.

«Ніщо і ніхто не примусить її до компромісів із путіним. російський лідер мав би зустрітися з нею і почути, що вона каже. Так само, як і Стармер, і як Трамп», – наголошує експрем’єр Британії.

«Реальне питання не про те, чи зможе путін загарбати всю Україну – тому що він не може. А про те, чи робимо ми достатньо, щоб допомогти українцям відбитися від нього і посадити за стіл переговорів. А якщо судити з того, що я побачив, відповідь – ні. Ми і близько не робимо достатньо, – пише він. – Немає сенсу лише звинувачувати Трампа, США за небажання дати «Томагавки». Британія має власну далекобійну зброю, і Німеччина теж. Немає сенсу для європейців лише звинувачувати Трампа, коли ми колективно сидимо на сотнях мільярдів заморожених грошей путіна, які, звісно, потрібно розморозити й використати для допомоги Україні», – закликає Джонсон.

Він пише про свої враження, про те, що хоча бачить велику втому українців, але після цих 48 годин під фронтом «більш ніж будь-коли переконаний, що українці матимуть успіх, і одного дня відіб’ються від оркоподібних путінських військ, і ця чудова країна буде вільною».

«Українці можуть перемогти – і переможуть. Але наші зволікання й нерішучість продовжують призводити до велетенських людських страждань. Ми правильно кажемо, що українці б’ються за усіх нас – то якого чорта ми досі не даємо їм достатньої підтримки?», – підсумовує він.

Браво, пане Борис Джонсон! А про те, що експрем’єр Британії – класний автор, свідчить його книга «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію». Прочитайте! Переконані, ця книга може стати суперподарунком для ваших друзів!

Василь КІТ

Волинські