Фронт замість операційної: історія військового медика з Волині з позивним «Хірург»

24 квітня 2026 р. 14:17

24 квітня 2026 р. 14:17


Роману 33 роки. У мирному житті він працював хірургом у Ратнівській центральній районній лікарні на Волині. Тому, коли став до лав ЗСУ, позивний обрав без вагань — «Хірург». Сьогодні його робоче місце — фронт, де рішення потрібно приймати за секунди.

Історію волинянина розповіли у Волинському обласному ТЦК та СП.

Після навчання, інтернатури та двох років практики Роман залишив медицину. Напередодні повномасштабного вторгнення працював у Польщі, але вже 28 лютого повернувся до України й долучився до війська.

Спочатку служив старшим бойовим медиком у стрілецькій роті, разом із підрозділом воював на Лиманському напрямку. Там і здобув свій перший бойовий медичний досвід.

Сьогодні він — начальник медичного пункту механізованого батальйону 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Його обов’язки значно ширші за лікування: підготовка бійців, планування евакуацій, робота з документацією.

У підрозділі особливу увагу приділяють медичній підготовці: кожен військовий має вміти рятувати життя. Адже сучасна війна диктує нові виклики — більшість поранень спричинені ударами БпЛА і часто є надзвичайно важкими.

Змінилася і сама система евакуації. Якщо раніше поранених могли забрати з позицій за лічені хвилини, то сьогодні це складний і тривалий процес. Використовують броньовану техніку або роботизовані комплекси, а поняття «золотої години» фактично втратило актуальність у бойових умовах.

Попри це, Роман зізнається: сумує за хірургією. Але зараз його знання і досвід найбільш потрібні саме на фронті.

Вдома на нього чекає родина — те, що додає сил і нагадує, заради чого він продовжує службу.

Фронт замість операційної: історія військового медика з Волині з позивним «Хірург»

Джерело: vsn.in.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua