Дружина Героя з Волині: «Ні, не закрию, це наче моя дитина…»

25 квітня 2026 р. 17:38

25 квітня 2026 р. 17:38

Юлія Овечук каже, що сили рухатися далі дають син і думки про те, що чоловік нею б пишався.

27-літня Юлія Оверчук у 2023 році започаткувала власну справу в Луцьку на честь свого загиблого чоловіка – військовослужбовця Матвія Оверчука з позивним «Овер», який віддав своє життя за Україну під час виконання бойового завдання 22 червня 2022 року на Донеччині

Як Юлія розповіла «Суспільному» , за фахом вона – швачка. Навчалася у Луцькому центрі професійно-технічної освіти, потім працювала у цеху волинського бренду жіночої білизни. У 2023 році орендувала приміщення, закупила швейні машини та обладнання, замовила тканини та облаштувала робочі місця. Першу колекцію створила наприкінці жовтня 2023-го.

«Як би важко мені не було, сяду, пошию і наче в ту строчечку іде весь той негатив… Скільки мені разів хотілося закрити це все, а потім подумаю: «Ні, не закрию, це наче моя дитина», – каже Юлія Оверчук.

Юлія Оверчук – родом із Волині. З майбутнім чоловіком познайомилась у 2019 році, а вже в березні 2020 він зробив їй пропозицію. Дівчина переїхала до Києва, вийшла заміж.

З її слів, це був найщасливіший період її життя. У січні 2022 року в подружжя народився син Мирон. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, йому був місяць і чотири дні.

Чоловік її з сином відвіз до батьків на Волинь. Сам подзвонив у військову частину, де він служив, поговорив з командиром і йому сказали збирати документи. Після того чоловіка бачила два рази. Він поїхав на Донецький напрямок, там і загинув.

«Матвій до мене подзвонив, такий настрій у нього був, наче в нього багато роботи. І каже: «Ну все, киця, па-па, бо мене хлопці кличуть». І це його останні слова були. Після того я йому кілька днів писала, скидала Мирона, дзвонила до нього, – не відповідав. Якщо чесно, досі не вірю, що він загинув, бо я його не бачила, на впізнання я не їздила», – пригадує Юлія Оверчук.

Матвій Оверчук загинув у червні 2022 року на Донецькому напрямку. Фото з архіву Юлії ОВЕРЧУК.

Матвій Оверчук теж родом із Волині. Він загинув, коли йому було 26 років, напередодні свого дня народження.

Як би важко мені не було, сяду, пошию і наче в ту строчечку іде весь той негатив…

Після того в Юлії розпочалась депресія, яка проявлялась в агресії. Жінка каже, щоб опанувати емоції і вони не заважали синові, довелось звертатися за допомогою до спеціалістів-психологів.

Вони порадили займатися тим, що приносить радість. Це виявилось пошиття одягу.

«І так я вирішила, що це буде кежуал одяг (основні риси кежуал стилю: простота, зручність та універсальність. Важливими елементами гардероба у ньому є джинси, футболки, поло, светри, сорочки, куртки та кросівки. – Ред. ). Тому що я більше люблю повсякденний одяг, а Матвій любив спортивний. Подумала: це щось буде трошки його і трошки моє. Тоді в мене наче крила з’явилися. Я почала думати за постачальників, за обладнання», – розповідає Юлія Оверчук.

Організувати справу допомогли дядько і тітка чоловіка: знайшли приміщення, оформили документацію.

Після того почала працювати, шукати працівників.

«Усе виробництво відкрила на кошти виплат по загиблих війсь­ковослужбовцях. Мені їх вистачило на рік і зараз ми працюємо в кредит. Мої гроші заморожені, тобто в тканині…У нас речей нашито багато, те, що вкладено в матеріали і пошиття, мої кредити покриває на 100 відсотків», – говорить Юлія Оверчук.

Жінка каже, що сили рухатися далі дають син та рідні, а ще думки про те, що чоловік нею б пишався, бо завжди хотів, щоб вона була сильною та успішною.

Богдана ШЕВЧУК , Оксана КОТ .

Зараз також читають: 69-річний чоловік зустрів свою 84-літню кохану в інтернаті (Відео) .

Волинські