Луцьк, який ви не помічаєте: підземелля, скульптури і тиха сторона міста

02 травня 2026 р. 13:02

02 травня 2026 р. 13:02

Луцьк зазвичай «продають» як затишне місто з замком або як впізнаваний силует із 200-гривневої купюри. Але за цим туристичним образом ховається набагато більш багатошаровий простір — із середньовічною фортецею, дивною архітектурою, підземними ходами та місцями, які більше схожі на декорації до фільму, ніж на реальне місто.

І що важливо — більшість цих локацій розташовані буквально в межах пішої прогулянки.

Журналісти ВСН зібрали добірку місць, про які ви або добре знаєте, або могли забути, або взагалі ніколи не помічали. Це про Луцьк не тільки для туристів, а й для самих лучан.

Луцький замок

Кожен чув про Замок Любарта, але не кожен знає, наскільки він глибоко вплетений в історію Європи.

Саме тут у 1429 році відбувся Луцький з’їзд монархів — одна з найбільших політичних подій середньовічної Східної Європи, куди прибули правителі Польщі, Литви, Угорщини, Богемії та навіть представники Священної Римської імперії. Обговорювали питання оборони від Османської імперії та баланс сил у регіоні.

Сьогодні замок виглядає як сцена з історичного фільму, масивні мури, що домінують над центром, вежі з панорамами міставнутрішній простір, де історія буквально “накладається” шарами. Саме тут найкраще видно, що Луцьк — це не сучасна забудова навколо історії, а історія, яка досі формує місто.

Будинок, що тримає історичну тінь міста

Майже під боком від центру — локація, яка часто випадає з туристичних маршрутів, але має серйозну культурну вагу. Будинок Косачів у Луцьку — історична кам’яниця в Старому місті, де в 1890–1891 роках жила родина Косачів і працювала Леся Українка.

Будинок звели як муровану міську кам’яницю біля колишнього Окольного замку. Наприкінці XIX століття тут оселилася родина Косачів:

• Петро Косач — батько
• Олена Пчілка — мати, письменниця
• діти, серед яких Леся Українка

Саме в цей період у Луцьку Леся Українка лікувалася, працювала з текстами, перекладала, листувалася з Іваном Франком та іншими діячами культури. Частина її листів і спогадів прямо прив’язані до цього міського простору. Це не “музей за склом” — це місце, де літературна історія буквально прив’язана до міських стін.

Костел святих Петра і Павла у Луцьку

Між старими мурами та поетичними адресами стоїть одна з найвиразніших сакральних споруд міста — колишній єзуїтський бароковий храм XVII століття. Сьогодні це кафедральний собор Луцької дієцезії Римо-католицької церкви та одна з головних домінант старого міста.

Єзуїтський колегіум у Луцьку був важливим осередком освіти й католицької місії на Волині. Для нього звели великий костел, який поєднував культову й оборонну функції: товсті мури, вежі та Чарторийська башта входили до системи укріплень Окольного замку. Після ліквідації ордену єзуїтів споруду не раз перепрофільовували, але вона зберегла сакральне призначення.

Сьогодні костел є діючим католицьким кафедральним собором і популярною туристичною атракцією Луцька. Тут відбуваються богослужіння, органні концерти, екскурсії підземеллями й культурні події, завдяки чому храм поєднує релігійне життя з роллю важливого міського культурного центру.

Але найцікавіше в Луцьку — не завжди на поверхні. Під Костелом святих Петра і Павла є ціла система підземель, яка формувалася століттями. Сьогодні у підземеллях діє музейна експозиція, що висвітлює історію Луцька від часів середньовіччя. Відвідувачі можуть оглянути старовинні усипальниці, виставки археологічних знахідок, фрагменти давніх стін і системи вентиляції. Частина маршрутів тематично присвячена легендам, зокрема оповідкам про ченців-домініканців і таємні ходи до замку Любарта.

Поруч із масивними стінами костелу є простір, який легко пропустити, якщо не знати, куди дивитися. Йдеться про невеликий сад скульптур, луцького скульптора Миколи Голованя , на території храмового комплексу.На фоні суворої барокової архітектури він виглядає несподівано.Це не класичний парк і не музей — швидше тиха зона, де поєднується сакральне мистецтво і міський простір.

Нагадаємо , у Луцьку є давні поховання, на яких нині збудовані школи, будинки та кафе.

Будинок, який ламає уявлення про архітектуру

Цю будівлю в Луцьку знають навіть ті, хто ніколи тут не був. Але побачити її вживу — зовсім інший досвід. Будинок Голованя, або так званий “будинок химер”, виглядає так, ніби його не будували, а поступово “нарощували” деталями. Фасад тут — не просто стіна. Будинок повністю вкритий скульптурами: обличчя, фігури, тварини з’являються буквально з поверхні, жодної “чистої” ділянки — усе заповнене.

І це не музей і не інсталяція. Це приватний простір, який з часом перетворився на одну з найбільш впізнаваних точок міста. Будинок виглядає хаотично, але водночас цілісно — ніби має свою внутрішню логіку, зрозумілу тільки автору. У місті, де домінують історичні форми і класична архітектура, така будівля виглядає як аномалія.

Дім Євангелія

Серед історичних будівель і туристичних маршрутів є місце, яке не кричить про себе — але стабільно існує у своєму ритмі. Дім Євангелія — це протестантський храм, який виглядає значно стриманіше, ніж класичні сакральні споруди Луцька.

Без бароко і пафосу:

• проста архітектура
• мінімум декору
• акцент не на формі, а на змісті

Тут немає туристичного потоку, як біля замку чи костелу. Але є інше — відчуття спокою і закритості від міського шуму. Це ще один приклад того, як Луцьк поєднує різні релігійні та культурні традиції в межах одного простору.

• Як 20-річний курсант з Волині опинився в епіцентрі Чорнобильської катастрофи: спогади про квітень 1986-го
• У Луцьку заявили про небезпечний TikTok-тренд і кібербулінг щодо вчителів : звернулися до правоохоронців
• Як складають іспити на водійські права на Волині у 2026 році

Волинські