Замість телефонів - LEGO та книги: історія вчительки з Волині, яка повертає дітям інтерес до школи

02 травня 2026 р. 15:25

02 травня 2026 р. 15:25

Марія Ковальчук - вчителька початкових класів Рованцівського ліцею, яка вже понад три десятиліття навчає дітей із любов’ю, поєднуючи професіоналізм, турботу й сучасні освітні підходи.

Про педагогиню розповіда євидання Боратин 24 .

«Я родом із села Журавники на Горохівщині, — усміхається привітна та доброзичлива жінка, яка також є експертом із вивчення практичного досвіду учасників сертифікації вчителів початкових класів і регіональним тренером НУШ. — Змалку мені подобалася професія вчителя, але особливе усвідомлення її цінності прийшло після одного випадку. Дорога до школи в дитинстві була далекою, а взимку, коли випадало багато снігу, шлях ставав ще складнішим і займав чимало часу.

Якось, коли я прийшла на урок, мене запитала перша вчителька Зіна Іванівна Яворська, чи я не змерзла. Почувши, що найбільше змерзли ноги й руки, педагог одразу посадила ближче до батареї, щоб зігріти.  Вона зігрівала холодні рученята теплом своїх долонь і серця з такою щирою турботою, що цей момент назавжди закарбувався в пам’яті. Зіна Іванівна по-материнськи тепло пригортала своїх учнів, захоплююче розповідала про світ і людей, навчала терпляче, просто й зрозуміло…

Моя перша вчителька завжди цікавилася долею своїх колишніх учнів, залишаючись мудрою, стриманою, щирою та відданою своїй справі наставницею. Саме ця людина великої душі і ясного розуму надихнула мене теж стати учителем, щоб принести у світ більше тепла й світла».

Тож, закінчивши школу, дівчина поїхала до міста Володимир, щоб вступити до педучилища — нині це Володимирський педагогічний фаховий коледж імені Агатангела Кримського. Доля знову подарувала спілкування з мудрими наставниками-викладачами, які майстерно допомагали осягати основи й тонкощі педагогіки,  методик викладання у початкових класах і формували особистість учителя.

Омріяний і здобутий сумлінною працею диплом із відзнакою дав можливість розпочати трудову діяльність учителя початкових класів у Горохівській середній школі №2 (тепер — Горохівський ліцей №2 імені Василя Васильовича Фещака). Поєднуючи роботу й навчання, здобула вищу освіту у Волинському державному університеті ім.Лесі Українки.

«Справжнім учителем я ставала, коли входила до класу й бачила довірливо-щирі дитячі очі, які западали глибоко в душу, і вже не могла їх не полюбити, намагаючись кожному допомогти вирости вміннями, розумом, душею, Людиною… Назавжди в моїй долі переплелися життя і школа, де дитячі голоси, зошити, щоденники, шкільні дзвінки, уроки, спілкування з колегами-однодумцями, які додають  сил і натхнення», — ділиться вона.

Загалом 34 роки свого життя присвятила роботі в Горохівському ліцеї №2,  де працювала вчителем і згодом заступником директора з навчально-виховної роботи. Зі щирою усмішкою, вдячністю та теплотою вона згадує педагогічний колектив, своїх колишніх учнів, які й досі телефонують, діляться новинами про навчання, життєві здобутки та досягнення.

«Нещодавно відбувався конкурс читців поезії Лесі Українки, і одна з моїх учениць із Горохова здобула І місце, надіслала мені відео свого виступу , поділилася радістю, — розповідає педагог. — Це було дуже зворушливо і приємно, адже такі моменти надихають і залишають тепло на душі. Чимало моїх учнів приводили в школу до мене, як учителя,  своїх дітей. Вкотре переконуюся в тому, що потрібно любити те, що робиш! Любити щиро, від усього серця! І тоді усе складатиметься якнайкраще!».

Педагог відзначає чимало позитивного у впровадженні НУШ — масштабної реформи середньої освіти, що стартувала у 2018 році та покликана створити сучасну школу, де дітям комфортно й цікаво навчатися, а знання не просто заучуються, а перетворюються на практичні компетентності — вміння застосовувати їх у житті. Вона зазначає, що відповідно до вимог законодавства у класі може навчатися не більше 24 учнів, і це є вагомою перевагою, адже вчитель має можливість приділити увагу кожній дитині.

Впровадження  нових освітніх технологій, сучасних стратегій й методів навчання, значне поповнення  наочних, дидактичних й технічних засобів навчання, меблів,  дало  змогу  оновити освітнє середовище, наповнити його новим змістом,  підвищувати навчальну мотивацію , якісно урізноманітнювати уроки, готувати індивідуальні завдання.

«Мультимедійне обладнання теж суттєво допомагає підвищити якість освітнього  процесу, — наголошує Марія Миколаївна. — Воно сприяє візуалізації та засвоєнню навчального матеріалу, що важливо для сучасних дітей, у яких переважає «кліпове» мислення, дозволяє налагодити взаємодію між учнями та вчителем під час дистанційного навчання, надає додаткові стимули для розвитку критичного мислення, творчих здібностей і самостійності. Учні активніше долучаються до навчання, коли матеріал подається у форматі ігор, тестів, 3D-моделей чи інтерактивних презентацій. Залучення різних каналів сприйняття — зорового, слухового та практичного — допомагає глибше засвоювати навіть складні теми».

У своїй роботі педагог також використовує під час уроків різноманітні  дидактичні матеріали: набори «Шість цеглинок» та конструктори LEGO, палички Кюїзенера, танграми, навчальні моделі, набори для проведення досліджень,  які допомагають наочно пояснювати навчальний матеріал, розвивати когнітивні сферу, мовлення ,  сприяють розвитку математичних здібностей і логічного мислення. Такі методики не лише урізноманітнюють навчання, а й позитивно впливають на розвиток дрібної моторики, гармонійний розвиток та взаємодію обох півкуль головного мозку.

«У першокласників досить часто виникають труднощі з мовленням, письмом, а також складнощі з тривалим утриманням уваги,  — наголошує вчителька. — Саме тому батькам майбутніх школярів варто заздалегідь приділяти увагу розвитку мислення й мовлення дітей, навчати їх порівнювати, знаходити спільні та відмінні ознаки, аналізувати. Важливо також  формувати навички спілкування, вчити будувати взаємини на засадах поваги та взаєморозуміння з іншими дітьми, людьми.

Окрему роль відіграє розвиток дрібної моторики — через малювання, ліплення, фізичні вправи та інші творчі заняття. Не менш важливо привчати дитину до самостійності, відповідальності та елементарних побутових навичок, вміння впорядковувати  простір навколо себе. Також потрібно обов’язково читати дітям у вільний час, під час подорожей, перед сном, обговорювати прочитане й почуте.  У такі моменти дитина бачить приклад батьків, які читають, і саме дорослі стають для неї взірцем. Це природно формує інтерес до книги, мотивацію до читання, а , відповідно, й покращить навчальні досягнення».

Вже два роки пані Марія працює вчителькою Рованцівського ліцею Боратинської сільської ради. З особливою теплотою вона відгукується про керівництво навчального закладу, педагогічний колектив.

«Тут справді надихає ставлення адміністрації, — зазначає педагогиня. — Відчуваються не лише високий рівень управлінських здібностей , компетентностей, вимогливості й вміння стратегічно мислити, а й підтримка, розуміння ,створення  безпечного й  комфортного освітнього простору у закладі, забезпечення  умов для професійної реалізації педагогів,  довіра. Буває, що в інших колективах підлеглі бояться керівництва, а тут, навпаки, не хочеться підвести людей, які є мудрими , толерантними, відкритими до діалогу. Я радію, що в цьому колективі вчителів панує взаємоповага, взаємопідтримка, обмін педагогічними ідеями й досвідом, й просто живе людське спілкування. Тому вдячна долі, що подарувала можливість і в цьому ліцеї працювати з професіоналами, добрими й цікавими людьми».

Окремо вона відзначає батьків своїх учнів — небайдужих і готових до співпраці.  Перед початком навчального року пані Марія традиційно зустрічається з батьками майбутніх першокласників: розповідає про особливості освітнього процесу, а вони, своєю чергою, діляться інформацією про своїх дітей. Разом вони обговорюють і узгоджують правила, яких дотримуватимуться надалі.

«Наприклад, ми домовилися, що в першому класі діти не користуватимуться мобільними телефонами в школі, адже  усвідомлюємо негативний вплив на формування залежностей, — розповідає вона. — Важливо, щоб діти навчилися комунікувати в реальному , а не у віртуальному світі. Тепер, коли вони вже у другому класі, лише кілька учнів беруть телефони до школи —  для того, щоб після уроків зв’язатися з батьками».

Спільно з батьками вчителька організовує екскурсії, родинні свята, участь у волонтерських акціях,  різноманітні заходи. Особливо приємно, за її словами, спостерігати активну участь сучасних татусів у житті дітей. Сьогодні не лише мами, а й батьки активно цікавляться успіхами своїх синів і доньок, ставлять запитання про те, на що варто звернути увагу, і прагнуть до постійного живого спілкування з дітьми — адже саме це є запорукою їхнього гармонійного розвитку та емоційно-психологічного благополуччя.

«Мої другокласники – активні, непосидючі, цікаві й допитливі. Кожен урок для них — це подорож у незнаний світ науки, це гра й  ситуації успіху, це, буває, помилки й  прийняття нових рішень, це пізнання нового й радість творчого пошуку. Моє вчительське серце тішиться, коли бачу, як загоряється вогник допитливості, народжується нова думка і в очах моїх учнів  з’являється світло з радісним вигуком: «Я вже знаю!».

Приємно бачити результати своєї праці в охайно й правильно написаних реченнях, у вмінні дитини обчислювати вирази, розв’язувати задачі, у виразному читанні й декламуванні віршів, у майстерно створених малюнках й аплікаціях… Прагну й навчаю, щоб учні були доброзичливими, займали активну позицію у житті, любили свою родину, рідну мову, батьківську землю. Мої школярики беруть участь і стають переможцями Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок», конкурсу читців поезій Тараса Шевченка, Лесі Українки, віршованого флешмобу «Є мова — є Україна»… Вірю, що попереду у них буде ще багато здобутків і перемог. Люблю те, що роблю».

• Із вчительки – у сироварки: як волинянка після навчання у Швейцарії створює авторські сири
• Виховала багато поколінь учнів: у громаді на Волині 95-річний ювілей відзначає знана вчителька
• «Не потрібно виправдань «довели, тощо!»: освітня омбудсменка відреагувала на скандал у ліцеї на Волині

Волинські