вологість:
тиск:
вітер:
Захисник після 2 років полону особисто зняв свій портрет з Алеї Надії
«Андрію, серденько моє, я тебе дочекалася. Я тебе дуже люблю», – не приховує своїх емоцій Ольга.
35-літній воїн Андрій Меджибіжський із Хмельницького після повернення додому з російської неволі символічно зняв свій портрет зі стенду, де розміщені фото українських полонених і безвісти зниклих
Як інформує «Суспільне Хмельницький», військовий Андрій Меджибіжський у російському полоні був понад два роки.
«Радий, що вдома і що дружина дочекалася. От і все, що можна сказати. Бо надії не було – жодного листа не було, ніякої звістки. Я думав, що Оля не чекає, але вона дочекалася», – зізнався Андрій.
Дружина військового Ольга запевнила – весь час ждала свого чоловіка. Про його звільнення вона дізналася з повідомлення координаційного штабу. Не втратити віру Ользі Меджибіжській, з її слів, не дозволили почуття до чоловіка, відповідальність перед сином та підтримка її рідних та близьких. «Я дуже сильно його кохаю. І я вірила, що він повернеться. Я трималася заради дитини і розуміла, що маю бути сильною, щоб потім підтримати його».
Андрія чекали рідні, знайомі, друзі та куми. Ольгу підтримували також звільнені з полону військові, які бачили Андрія, пояснила жінка. «Хлопці казали, що він завжди розповідав про мене, як сильно любить і як хвилюється за нас».
За словами дружини, після потрапляння в полон Андрій спочатку знаходився в місцях обмеження волі у Сибіру. Згодом його перевели до виправної колонії у селі Пакіно Володимирської області росії. Саме там він перебував до моменту обміну.
«Надії не було – жодного листа не було, ніякої звістки. Я думав, що дружина не чекає, але вона дочекалася».
5 березня, пригадала дружина Андрія, отримала повідомлення від Координаційного штабу про звільнення чоловіка. «Я була на роботі. Побачила повідомлення – і в мене все всередині перевернулося. Руки почали труситися. Я відкрила повідомлення і почала плакати і скакати від радості».
Першою вона зателефонувала сестрі, щоб поділитися новиною. Згодом пролунав дзвінок від чоловіка. «Він сказав: «Я повернувся. Я в Україні». Я почала плакати і казати: «Андрію, серденько моє, я тебе дочекалася. Я тебе дуже люблю».
За її словами, чоловік під час того дзвінка багато розпитував про родину і про те, як вони жили ці роки.
Через місяць після реабілітації зустріти Андрія на центральну площу міста прийшло понад сто людей. Постійно поруч із ним була його дружина Ольга.
Пара разом уже 8 років. До речі, чекаючи чоловіка з полону, Ольга регулярно виходила на акції та не втрачала надії. «Це ті моменти, які дуже нам всім необхідні. Це знак надії, що все таки добро, Україна, наші військові – переможуть», – пояснила директорка ветеранського простору Хмельницької міської ради Катерина Луцик.
Ярина КОЦЮБИНСЬКА, Тетяна ЛЕУС
Новини рубріки
Кому можуть автоматично подовжити відстрочку у 2026 році - повний перелік
03 травня 2026 р. 16:58
На Волині за минулу добу вогонь знищив близько 5 га землі
03 травня 2026 р. 16:39
Війна забрала життя захисника з Волині Євгена Каца
03 травня 2026 р. 16:29