«Я поруч, я пишаюся вами і люблю»: історія воїна з Волині Руслана Лужанцова

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

07 травня 2026 р. 22:23

07 травня 2026 р. 22:23

Штаб-сержант Руслан Лужанцов з Луцька загинув 1 серпня 2023 року на Донеччині, захищаючи Україну у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Йому було 49 років.

Руслан народився 9 березня 1974 року в місті Рівне, жив у Луцьку на Волині. Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Після навчання служив у прикордонних військах, зокрема в Домановому та Ягодині. Після демобілізації став майстром з виготовлення меблів.

«Чоловік захоплювався боксом, любив спорт і тварин. Мав призові місця у змаганнях з шахів та навчив грати сина», – сказала колишня дружина Анна.

Під час повномасштабної війни Руслан захищав Україну у складі 24 ОМБр імені короля Данила, де обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.

«Це був справедливий, щирий і цілеспрямований чоловік, який дуже любив життя, дітей і свою країну. Людина, до якої завжди можна було звернутися за допомогою та підтримкою. Він казав дітям: «Я поруч, я пишаюся вами і люблю». Зараз – через світи», – додала Анна.

Руслана Лужанцова поховали у селі Гаразджа.

У нього залишилися мама Лідія , донька Анастасія та син Артур .

Не встиг створити власну сім'ю: Герой з Волині рівно місяць не дожив до свого 33-річчя