На Волині для військових на лікуванні організували туристично-реабілітаційну поїздку до парку «Квітоліс»

13 травня 2026 р. 20:29

13 травня 2026 р. 20:29

«Знову цвітуть тюльпани, знову радіє душа, і гоять душевні рани, краса увесь світ спаса…». На Волині відбувся туристично-реабілітаційний захід для військовослужбовців ЗСУ, які проходять лікування та відновлення у медичних закладах області. Перший у цьому році, але вже традиційний захід, організований Волинською ОВА.

Про це повідомляють на сайті Волинської ОВА.

Місцем зустрічі став парк «Квітоліс» у селі Свидники Ковельського району. Саме тут щовесни розквітають сотні тисяч тюльпанів, а разом із ними повертається відчуття спокою, затишку та відгомін довоєнного життя.

Парк «Квітоліс» добре знаний на Волині завдяки фестивалям «Волинська Голландія» та «Волинська Лавандія». Саме вони кілька років тому стали початком великого простору, який сьогодні розвивається як парк квітів, відпочинку та сімейного дозвілля. Навесні тут триває фестиваль тюльпанів, влітку квітнуть лаванда, лілії та гортензії, восени парк наповнюють хризантеми, айстри і тематичні гарбузові композиції.

Нині територія парку займає п’ять гектарів. Тут висаджено понад 500 тисяч тюльпанів та більше сотні різних сортів, більшість із яких голландської селекції. Щороку цибулини викопують та висаджують знову, а колекцію доповнюють новими видами. Кропітка й забарна справа, а для країни у стані війни – ще й невимовно оптимістична та вселяюча надію. До речі, віднедавна окремою частиною парку стає «Сад Українства» – простір, де кожну із 12 запланованих алей присвячують видатним українцям.

Серед гостей «Квітолісу» було багато воїнів, що зараз проходять непростий шлях відновлення. Хтось послуговується милицями, хтось пересувався повільно і обережно, але майже кожен знаходив сили усміхнутися для фото чи пожартувати з побратимами. Поки учасники збиралися до спільної світлини, один із хлопців перепитував: «А де б тут можна було перекурити?». «Ти головне «бичка» не кинь в солому», – лунало у відповідь, адже міжряддя квітів устелені соломою для мульчування.

Як і щоразу, найбільше захвату гостей викликають фотозони із мотоциклами. «Ох і машина! Мопед «Карпати»! Я колись такий в дитинстві дуже хотів», – ділиться спогадом батько із сином. Скептичний, як і всі підлітки, юнак закидає батькові, що той мопед більше 40 не візьме. «Шістдесят!», – вступається за дитячу мрію чоловік і з захватом видає звуки двигуна «врр, вррр, врр-аааааа-ум!».

Ще двійко побратимів обирають мотоцикл «ІЖ Юпітер»: «Ви вже його заводите?». «Та зараз поїдем!», – відставляють милиці чоловіки, аби сісти для знімки.

Іван із Сумщини після полону проходив реабілітацію на Волині. Рік потому він вирішив залишитись тут жити, придбав квартиру та поступово облаштовує нове життя. Каже, що ще звикає до нового місця і хотів би знайти більше друзів, але під час прогулянки тюльпановим полем радо спілкується та позує для світлин.

Посеред квітів поволі прогулювалась молода пара. Лучани Стас та Наталя на перший погляд – звичайні відвідувачі на романтичній локації. Однак після прямого влучання дрона в автомобіль військовослужбовець проходить тривалу реабілітацію. Стасу важко говорити та самостійно пересуватись, але поряд з ним дружина, яка допомагає долати кожен новий день. Cеред тюльпанового поля вони виглядали просто щасливою парою на весняній прогулянці.

Разом із воїнами у поїздці була Алла Демчук , мама загиблого захисника, яка щоразу супроводжує воїнів під час таких поїздок як соціальний працівник госпіталю ветеранів війни, а також Алла Фень – мама військовослужбовця, який нині служить у лавах ЗСУ. Так як поїздка відбулась у післядень Дня матері, то стала теплою нагодою для відпочинку також і для мам.

Потому для військових та їхніх рідних виступали творчі колективи Голобської громади. Лунали українські пісні, щирі слова підтримки та побажання миру. Голова громади Сергій Гарбарук подякував воїнам за службу та презентував кожному учаснику спільне фото-календар на згадку.

Також для гостей провели майстер-клас із виготовлення шкіряних брелоків із національною символікою. Його організували майстри народних ремесел із Княгининівської громади Ірина Сардак та Андрій Бондарук . Усі працювали зі шкірою, вчилися користуватися ремісничими інструментами, допомагали один одному та разом створювали маленькі речі на пам’ять про цей день.

На завершення організатори поїздки передали учасникам солодкі подарунки від партнерів-благодійників заходу, родинної кондитерської фабрики «Волинські солодощі», яка неодноразово підтримує такі ініціативи.

Загалом же поїздка стала можливістю змінити лікарняні стіни на квітуче поле, свіже повітря та живе спілкування. І хоча учасники жартували, що трохи «обвітрилися волинським сонцем і надихалися волинської пилюки», головне, що кожен відчув тепло, увагу та гостинність людей, які чекали їх цього дня у «Квітолісі».

Волинські