Після роботи з мерцями іде… танцювати на пілоні

17 травня 2026 р. 18:25

17 травня 2026 р. 18:25

«Підготувати тіло до поховання – чималий обсяг роботи, і коли люди мені дякують за те, що я зробив, – це хороша оцінка моєї праці», – каже Ростислав Грищенко.

Працівник моргу з Житомира Ростислав Грищенко поєднує свою непросту роботу із захопленням танцями

Чоловік працює фельдшером у відділі дослідження трупів, де займається підготовкою померлих до поховання. За його словами – це серйозна і важлива справа.

«Підготувати тіло до поховання – чималий обсяг роботи. Коли люди бачать різницю «до» і «після» й кажуть, що їм подобається те, що я зробив, то для мене це хороша оцінка моєї праці» , – ділиться Ростислав.

Каже, що робота в морзі змінила його погляди на життя і смерть. Він більше не боїться важких проблем зі здоров’ям, якщо такі раптом виникнуть.

«Я не панікуватиму. Наприклад, якщо у мене буде онко четвертої стадії, яке вже не підлягатиме лікуванню, то не робитиму операцію. Просто житиму далі свої найкращі дні. І насолоджуватимуся життям. Скільки мені відведено, стільки і буде», – каже Ростислав.

Під час чергування в морзі фельдшер намагається відволікатися прослуховуванням музики чи переглядом кінострічок.

«Я люблю і комедії, і драми, і жахи. Мені подобаються фільми про апокаліпсис та зомбі», – каже Ростислав Грищенко.

І додає, що йому не страшно після перегляду фільмів про зомбі. Окрім того, каже, і на роботі бувають різні випадки.

«Вночі, буває, коли сплю і чую якийсь шум, то це мене не лякає. І після фільмів жахів так само. На початкових етапах моєї роботи, можливо, так, – були моторошні сни. Але зараз я спокійно ставлюся до всього», – каже.

А вже після робочого дня Ростислав Грищенко вирушає до спортивної зали, де вже три роки поспіль займається полспортом.

Чоловік розповідає, що захопився ним ще у 1997 році – у період навчання у медінституті. Тоді він вечорами після пар працював танцівником у нічних клубах. У кожному з них стояв пілон, але мало хто знав, як саме правильно танцювати – інформації було небагато.

Ростислав пояснює, що ці тренування надають силу, яка потрібна на роботі, і підтримують психоемоційний стан. Крім того, танці допомагають йому відволіктися і дають змогу поспілкуватися з людьми. «Такі заняття мені потрібні для розвантаження після робочого дня, тому що я працюю з тілами. Для цього треба мати хорошу як фізичну, так і моральну підготовку», – ділиться Ростислав.

Колеги підтримують його захоплення, хоча інколи й жартують. Одного разу він навіть танцював для них під час корпоративу.

Спершу заняття для Ростислава були складними, проте наполегливі тренування дали свій результат. Однак деякі елементи танцю йому все ще не вдаються, як-от «прапорці» – вправа, під час якої треба триматися руками за пілон, а ноги підняти вгору у позу «рогатки». Наразі чоловік поставив ціль тренувати саме цей трюк.

«Пілон – це мистецтво. Я бачив багато виступів до того, як почав займатися. Це щось неймовірне. Це – краса, якщо це все правильно робити – органічно, під музику. Але яке мистецтво на пілоні без сили? Зрозуміло, що це і спорт також. Має бути розтяжка хороша. Мабуть, це й натхнення, бо після заняття я неймовірно надихаюся робити щось більше», – розповів фельдшер.

До речі

Через використання пілона такі танці часто асоціюють зі стриптизом, бо пілони давно використовують у стрип-клубах. Але сучасний pole dance – це окремий вид спорту й фітнесу, змагання з якого проводять у багатьох країнах. Це дуже важке фізичне навантаження: потрібні сильні руки, спина, прес, хват і витривалість. Новачки часто дивуються, наскільки складно навіть просто втриматися на пілоні.

Катерина МОРОЗ, Ірина ОСТАПЧУК.

Волинські