Рожищенська громада попрощалася із піхотинцем Павлом Герасимчуком

19 травня 2026 р. 20:31

19 травня 2026 р. 20:31

Рожищенська громада провела в останню земну путь дубищанина Павла Миколайовича Герасимчука – Героя, який повернувся додому на щиті після тривалої невідомості. Рік та три місяці надії, болю, очікування й молитви… Рідні жили вірою та сподіваннями. Та, на жаль, війна принесла гірку правду — захисник віддав життя за Україну.

Про це повідомляють на веб-сайті Рожищенської міськради.

За офіційними даними, старший солдат 141-ої окремої механізованої бригади Павло Герасимчук загинув 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України поблизу населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району Донецької області.

У центрі Рожища загиблого захисника Павла Герасимчука зустрічали навколішки під тужливу мелодію “Плине кача”, яка стала символічним гімном вшанування мужніх та вірних синів України, котрі ціною власних життів творять її історію. Водночас небо розривала повітряна тривога, ніби нагадуючи, що війна триває, що за кожен наш спокійний день захисники платять надто високу ціну.

Павло Герасимчук був одним із тих, хто без вагань став на захист своєї сім’ї, рідної землі та українського народу. Він мужньо виконував свій обов’язок, до останнього залишаючись вірним присязі та побратимам.

«Наш земляк був старшим стрільцем мотопіхотної роти. Це військові, які є основою піхоти, виконують бойові завдання, поєднуючи вогневе ураження з маневром. Саме на піхоті, як на своєрідному фундаменті, тримається вся лінія оборони та кожен метр деокупованої землі.

Бути піхотинцем – це найважча та найвиснажливіша праця на війні, бо вимагає надзвичайної стійкості, сили волі та витривалості. І Павло Герасимчук був одним із тих залізних воїнів.

Біля вкритої національним стягом домовини – згорьована родина. Зраненою чайкою припадає до домовини дружина, не приховують сліз син та донька Героя. Війна забрала у них рідну людину, навіки поселивши в душі біль та смуток, а в серці – світлий спомин про батька та чоловіка.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. У спільній молитві присутні просили у Господа спокою для душі загиблого воїна і сили для всієї громади у єдності продовжувати боротьбу за незалежну та вільну державу.

Зі словами співчуття та вдячності за жертовність Героя звернувся до родини загиблого Павла Герасимчука Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук та закликав громаду гідно провести воїна в останню дорогу.

Після громадської панахиди кортеж з тілом Героя вирушив у Дубище. Весняними квітами щедро вистрелили дорогу додому загиблому Павлу Герасимчуку односельці, бо у їхній пам’яті він залишиться світлою, щирою та працьовитою людиною, завжди готовим прийти на допомогу.

Біля рідної оселі з Героєм прощалися рідні, односельці, друзі та знайомі, з якими зводили його життєві дороги у мирні дні.

Відспівали загиблого захисника України Павла Герасимчука у місцевому храмі Рівноапостольного князя Володимира.

Під звуки військового оркестру Героя провадили до місця останнього спочинку.

З усіма військовими почестями – гучним пострілами та виконанням Державного Гімну – мужнього захисника Павла Герасимчука поховали на великій Алеї Слави у Дубищі.

Державний стяг, яким була вкрита домовина, військові передали дружині Героя, як символ вільної держави, за яку віддав життя Павло Герасимчук.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Дякуємо за його жертовність, за захист, за відвагу. Нехай Господь дарує йому вічний спокій, а рідним — сили пережити цю непоправну втрату.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях, у пам’яті народу, в історії держави, за яку віддали своє життя.

Вічна пам’ять та слава Павлу Герасимчуку – великому трудівнику, воїну, Герою!», – йдеться у повідомленні.

Волинські