вологість:
тиск:
вітер:
Ковельська громада провела в останню земну дорогу Захисника України Михайла Філіпчука
Алея Героїв на міському кладовищі, де під синьо-жовтими прапорами спочивають ті, хто віддав життя за Україну, її свободу та майбутнє, на жаль, продовжує поповнюватися новими іменами.
Про це повідомляють на веб-сайті Ковельської міськради.
Ковельська громада віддала останню шану захиснику України Михайлу Філіпчуку .
Йому було лише 31 рік… У віці, коли життя тільки набирає обертів, коли попереду ще стільки планів і мрій, війна безжально обірвала його шлях.
Михайло народився 3 вересня 1993 року у Ковелі. Навчався у ЗОШ № 11, фах маляра-штукатура здобув у ПТУ № 5.
Він був одним із двійні, тож мав особливий зв’язок із братом Сергієм — разом навчалися у школі, мали спільних друзів, ділили дитячі спогади та юнацькі роки.
Згодом кожен обрав власний життєвий шлях. Михайло закінчив водійські курси, працював водієм у Ковельському МТМО, а пізніше — на приватному підприємстві «Ковель-Будпостач».
Із початком повномасштабної війни до лав Збройних Сил України мобілізували брата Сергія. А 8 червня 2024 року військову форму одягнув і Михайло.
Після навчань він служив у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура». Виконував бойові завдання на Покровському напрямку, згодом — на Сумщині, а восени 2024 року підрозділ передислокували на Курщину.
24 листопада 2024 року рідні востаннє поговорили з Михайлом. Він повідомив, що вирушає на бойове завдання. А вже за кілька днів сім’я отримала страшне сповіщення — воїн зник безвісти.
Довгі місяці рідні жили надією та вірою в те, що Михайло повернеться додому. Мама їздила на зустрічі під час обмінів полоненими, переглядала фото та відео, сподіваючись побачити серед них сина. Та результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше — Михайло загинув.
«Життя гранатометника 2-го взводу 3-ї спеціальної роти військової частини А4699, солдата Михайла Філіпчука обірвалося 27 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області рф.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Руслані Степанівні , татові Олександру Володимировичу , братам Сергієві та Роману , бабусі Ніні Іванівні , усім рідним, близьким і друзям полеглого Захисника.
Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.
Світла пам’ять та вічна слава Герою!», – йдеться у повідомленні.
Джерело: volynonline.com
Новини рубріки
Бути не незайманою до шлюбу в наш час – це… гріх? Колонка священнослужителя з Волині
25 травня 2026 р. 09:47
Справжня мужність: Єва Нансен чекала чоловіка з полярної експедиції три роки і два місяці
25 травня 2026 р. 09:47
На Волині досліджували ґрунтові і підземні води Світязя (ФОТО)
25 травня 2026 р. 09:38