Вишиті історії з крилатими оберегами

26 травня 2026 р. 13:18

26 травня 2026 р. 13:18

У центрі культурних послуг відбулась виставка вишиванок під назвою «Спадок роду – вишиті історії». А також були представлена виставка зібраних рушників Світлани Боснюк з Любешова «Крилаті обереги», де на кожнім рушнику домінувала пташка.

Вишивка – це не тільки краса, а й сила, що зберігає пам’ять поколінь. Кожен орнамент, колір, стібок у ній має глибокий зміст. Нині вишиванка – це символ українства, це місія зберігати й переосмислювати національну, культурну спадщину. Її носили наші предки, її носили національні герої, письменники, її носила українська інтелігенція, «шестидесятники», усі, хто був пов’язаний з національним рухом. Їх утискували, звільняли з робіт, з навчальних закладів, арештовували, відсилали у заслання, навіть розстрілювали. Рушники, сорочки вишивали наші прабабусі, бабусі, мами. І кожна робила це для своїх дітей з любов’ю і молитвою про щасливу долю. Дівчата вишивали для своїх коханих сорочку як знак вірності, ніжності і щирого почуття. Кожен візерунок мав значення.

Стародавні вишивки нині в пошані, їх зберігають в родинах, передають з покоління в покоління, доносячи прадавні традиції, вишиті на полотні. За вишиванками можна було взнати час, звичаї регіону, орнамент, навіть імена вишивальниць.

Кожна сорочка, представлена на цій виставці, мала свою історію, про це розповідали учасники дійства, одягнені в сорочки своїх бабусь, а то і прабабусь. Кожна історія була цікава, мала певний сенс і була частинкою життя. Окремі сорочки пройшли голодомори, війни, розруху, і навіть заборони на носіння, але в родинах були на почесному місці і свято береглися, адже деяким і 100, і 120, і 130 років.

Ведучою цього прекрасного заходу стала Руслана Ватлаєва. Вона ж і оголошувала пісенні вітання від гуртів «Сузір’я» під керівництвом Світлани Сульжук з села Верба, «Горлиця», етно-гурту «Бужани» під керівництвом Сергія Вовка.

Родзинкою такого вишиваного свята була гостя із Любешова Світлана Боснюк, яка представила у нашому місті перехідну виставку старовинних рушників, зібраних не тільки на Волині, а й з цілої України, навіть з окупованої Донеччини. Пані Світлана працює тренеркою-викладачкою з легкої атлетики в дитячій спортивній школі селища. Її вихованці отримують високі нагороди і звання у спортивній царині. Вона – мама доньки-військовослужбовиці, капітанки медичної служби. А ще вона створила на Волині особистий бізнес-бренд «Біле латаття», під яким виготовляють чаї з волинських трав, які нині популяризуються у нашому краї. Пані Світлану запросили і у Володимирі «розкручувати» такий трав’яний чай, а ще конкретні місця назвали у селах, де можна зібрати цілющі трави, навіть екологічно чисті.

Але віддушиною, захоплючою частинкою життя Світлани Боснюк є колекція рушників, яку і представила у нашому місті під назвою «Крилаті обереги». Їх у неї багато і на кожнім рушнику, крім квітів, орнаментів, є різні птахи – ластівки, голуби, шпаки, горлички, жар- птиці, буслики у гніздах…

Вишиті птахи на рушниках – це не просто краса, це зміст, ознака цього рукотворного виробу, адже кожен із таких птахів символізує мир, сім’ю, родину, благополуччя, продовження роду. І кожен рушник має свою історію, енергетику, тепло, свою молитву і, звісно, красу.

Зібрати стільки рушників не легко, але для пані Світлани вони мають величезну духовну і культурну цінність, вона їх колекціонує, досліджує і ділиться з поціновувачами, адже у цих рушниках є сила наших коренів.

Антоніна СОЛОДУХА

Волинські