Де світло душі, втілене у склі: у музеї – виставка вітражів Віктора Бурчака

28 травня 2026 р. 10:55

28 травня 2026 р. 10:55

Напередодні Міжнародного дня музеїв у Володимирському історичному музеї імені Омеляна Дверницького відбулася презентація персональної виставки вітражиста з Ковеля, члена Національна спілка художників України Віктора Бурчака під назвою «ВІТРАЖ: світло образу».

Вітраж – особливе мистецтво. Воно живе лише тоді, коли зустрічається зі світлом. І саме тому вітраж ніколи не буває статичним: змінюється година, змінюється промінь сонця – і змінюється сам образ. В Україні монументальне вітражне мистецтво розквітло у 60–80-х роках ХХ століття. Український вітраж – це унікальне поєднання європейських традицій та національного колориту.

Віктор Бурчак присвятив мистецтву монументального вітража понад 40 років. Ім’я художника добре відоме серед митців України, особливе ж визнання його творчість здобула за кордоном, зокрема у Польщі. Сам автор згадує, що його творчий шлях розпочався з випадкової поїздки за межі країни. Побачивши мистецтво вітража, він одразу відчув, що це його покликання.

У творчості Віктора Бурчака вітраж перестає бути лише декоративним елементом архітектури. Для митця скло – це насамперед мова світла, здатна створювати особливий емоційний і духовний простір. Його роботи не просто доповнюють храм чи інтер’єр – вони взаємодіють із середовищем, змінюються разом із рухом сонця, дихають кольором і тишею.

Вищу освіту митець здобув у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. З 1983 року працює у складній і вимогливій техніці класичного вітража та Тіффані, де поєднуються точність ремесла, архітектурне мислення і тонке відчуття світла. Саме тому кожен твір має не лише мистецьку, а й просторову природу: його вітражі неможливо повністю відокремити від місця, для якого вони створені.

Вітражі Віктора Бурчака прикрашають десятки храмів та громадських споруд в Україні й Польщі. Та попри міжнародне визнання, митець залишається вірним своїй майстерні, де зі скла, світла і кольору щодня народжуються нові образи.

У його творчому доробку 280 вітражів у 50 храмах Польщі: у Холмі, Дорогуську, Неледеві, Замості, Грабовці, Радомі, Кутні, Кутно-Дибуві, Злакуві-Кушевному, Домбрувці та Любліні. Особливе місце у творчості митця займає сакральна тематика – «Трійця», «Сходження Святого Духа», «Святий Паллотті», «Різдво», «Мати Божа Фатимська» та інші біблійні сюжети, які у його роботах позбавлені зовнішньої театральності. Натомість вони сповнені внутрішнього світла, спокою та зосередженості. Саме ця стримана духовна глибина і робить їх впізнаваними та близькими глядачеві.

В Україні роботи художника прикрашають сім сакральних об’єктів – це 35 вітражів — у селах Зелене, Колодяжне, Миляновичі, Стеблі, у Шацьку, Ковелі, Львові та Трускавці. Також художник оформив вісім громадських об’єктів – 50 вітражів, та 70 приватних, для яких створив 98 вітражів. У Ковелі роботи Віктора Бурчака стали частиною багатьох духовних центрів міста – Свято-Троїцького собору, церкви святого апостола Андрія Первозванного, костелу Святої Анни, греко-католицької церкви священномученика Миколая Чернецького, храму Преображення Господнього та інших. Вітраж цього митця багато років є окрасою церкви Святого Йосафата у Володимирі. З 2012 року Віктор Бурчак є членом Національної спілки художників України, учасником п’яти міжнародних пленерів іконопису в Замлинні.

Сам художник розповідає: «У моїй роботі архітектура та скло існують у нерозривному тандемі. Моє завдання як монументаліста – не просто заповнити отвір, а створити зі скла образ, огранувати світло так, щоб воно підкреслило характер споруди, зробивши її винятковою і дорогоцінною».

Захід розпочався з хвилини мовчання в знак вдячності захисникам, що віддали життя за Україну. Зі словами благословіння звернулися священник церкви Св. Йосафата Прокопій та настоятель церкви Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії Євген. На відкриття виставки до музею завітали жителі міста, працівники установ культури, і їх числі і керівниця творчого об’єднання художників Володимира «Колорит» Наталія Нечипорук, яка допомогла налагодити контакт з митцем. Вдячними відвідувачами музейних заходів є й слухачі Університету третього віку.

Розділила урочистість події разом з Віктором Даниловичем його дружина Тетяна. У наступному році подружжя відзначатиме золоте весілля. Виступила й наукова співробітниця Ковельського історичного музею Ірина Лукашик. Саме вона зібрала матеріали про професійні здобутки майстра для історії міста Ковель та області.

Від управління з гуманітарних питань вручила подяку спеціалістка відділу культури та мистецтв міськвиконкому Любов Нестерук. А науковий співробітник музею Богдан Янович продекламував вірш, написаний особисто для пана Віктора.

Відвідувачі мали можливість не лише споглядати красу, але й сприйняти її через призму світла та музики. Учениці дитячої музичної школи вихованки Наталії Поліщук Анна та Ангеліна Чемко виконали на бандурах твори О. Бартосевича «Ноктюрн» та твір Ксенії Квітневої «Смирення».

Роботи Віктора Бурчака – це не лише професійна майстерність. Це світло душі, втілене у склі. Вітраж неможливо сприймати поспіхом. Він потребує тиші, погляду і внутрішнього світла. Творчість художника – це приклад рідкісної гармонії між ремеслом і натхненням, між монументальністю форми та живою емоцією світла. Тож запрошуємо оглянути виставку, а побути поруч із цими образами. Нехай це світло залишиться з нами…

Ганна ДОСКОЧ,
наукова співробітниця Володимирського історичного музею
імені Омеляна Дверницького

Волинські