Спільний день народження «Русовичів» і університету вільного часу

29 травня 2026 р. 14:53

29 травня 2026 р. 14:53

У чудову весняну пору три роки тому у Нововолинську започаткував свою роботу Університет вільного часу, керівницю якого погодилася бути заступниця директора електромеханічного коледжу Лариса Жила. Це громадське формування – спільнота активних, творчих і небайдужих людей, які об’єдналися для того, щоб зробити життя цікавішим. Це простір для розвитку творчості та дружньої підтримки. Тут навчаються новому, відкривають власні таланти, діляться досвідом, натхненням і теплом. А ще наші слухачі – люди з великим серцем. За час існування університету разом задонатили, придбали та передали військовим підрозділам сім дронів.

Ми співаємо, пишемо поезії, готуємо яскраві свята, творчі імпрези. Навіть незважаючи на вік. І це не раз доводили на модних показах, що проходили у Нововолинську. А ще ми багато подорожуємо, відкриваючи красу рідного краю та України. Незабутні емоції подарували творчі імпрези наших талановитих краян. Окреме місце у житті Університету займають творчі зустрічі та майстер класи.

Далеко не все із задуманого могли б здійснити, якби не підтримка та розуміння власниці приватної етногалереї «Русовичі» і разом з тим слухачки Університету вільного часу Марії Доліновської. О такій же порі, тільки два роки тому, у місті сталася важлива подія – урочисте відкриття гостинної, ошатної етногалереї «Русовичі», яка стала за порівняно короткий час однією з найкращих визітівок міста. А ще місцем поведення багатьох подій. Це не просто простір із унікальними речами минулого – це місце, де оживає історія, де відчувається дух української культури, де минуле говорить до сучасників. Подружжя Марії та Ярослава Доліновських своїм прикладом показали, як багато можуть зробити люди для громади, якщо мають у серці любов до рідного краю та до України. «Русовичі» – місце, де постійно вирує життя і саме такі простори формують нашу культурну ідентичність і зміцнюють український дух.

Саме з нагоди цих двох річниць знову ж таки у цій етногалереї відбулося шикарне свято, на яке завітало чимало гостей з подарунками та квітами. Серед них – нововолинський міський голова Борис Карпус, голова обласної організації «Союзу Українок» Віра Чайковська та інші поважні гості.

– Культурна спадщина рідного Прибужжя і нашого міста – це не тільки вишитий одяг, зібраний тут, – сказала, відкриваючи свято, Марія Доліновська, – який є справді унікальним і потребує особливої поваги. За цей час у нас започатковано декілька просвітницьких проєктів, серед яких «Діалог з істориком», «Творчі люди нашого міста», «Культурна спадщина наших земляків». На заходи запрошуємо сучасних авторів – філософів та істориків, зокрема професора Острозької академії Петра Кралюка, керівницю Інституту національної пам’яті Лесю Бондарук, кандидатку філологічних наук, працівницю Окольного замку Галину Мартинюк та інших. Важливою подією став вихід у широкий світ книги «Традиційний одяг Західної Волині», яку написала у співавторстві з Юрієм Велінцем та Володимиром Щиброю.

Керівниця Університету вільного часу Лариса Жила запросила у подорож у світ краси, традиції і стилю. Автентичні строї з усієї України демонстрували слухачі Університету вільного часу. Цікавими були самопрезентації груп «Творчі», «Інтелектуали», «Рукоділля», «Спорт».

Світлу пам’ять тих, хто вже ніколи не повернеться до своїх рідних, але назавжди залишиться у наших серцях та в серці України, вшанували хвилиною мовчання.

На завершення атмосферу свят доповнив прекрасний виступ фольклорного гурту «Волинські витребеньки», який за доволі короткий час уже знайшов у нашому місті вдячного глядача.

– Після святкування двох річниць, – ділиться спогадами Лариса Жила, – знову і знову повертаюся до думки: що є справжнім чинником успіху? І щоразу знаходжу ту ж відповідь – люди. Небайдужі, творчі, натхненні, об’єднані спільною метою! Коли поруч саме такі люди – народжується особлива сила спільноти. Наш Університет вільного часу та етногалерея «Русовичі» – це не просто про дозвілля. Це про красу людей, які творять зміст, пам’ять і майбутнє. Та найголовніше – це лише початок, далі обов’язково буде…

Валентина ПЕТРОЩУК,
Заслужена журналістка України, слухачка Університету вільного часу

Волинські