«Біда об’єднала нас»: на Волині волонтерки щотижня варять і відправляють на передову тонну борщу

31 травня 2026 р. 14:43

31 травня 2026 р. 14:43

У Любешеві група волонтерок щотижня варить близько тонни борщу для українських військових, які перебувають на передовій. Жінки, яких об’єднала війна та особисті втрати, готують страву в польових умовах, вакуумують її та відправляють бійцям на найгарячіші напрямки фронту. Кажуть, що продовжують цю справу заради пам’яті про загиблих Героїв і підтримки тих, хто нині боронить Україну.

Спочатку готували на кухні місцевого підприємця голубці, передавали їх волонтеркам з Турійська, а з жовтня 2025 року почали варити український борщ та вакумувати його на подвір'ї місцевої жительки Галини Остапчук , йдеться у сюжеті Суспільного .

Як розповіла господиня Галина Остапчук, за тиждень в казані на вогнищі волонтерки варять тонну борщу.

З її слів, біля 80 літрового казана по черзі працює 4 кухарі, ща 10 жінок час від часу приходять, щоб допомогти начистити продуктів на борщ: моркву, картоплю, цибулю. Після того, як пакети з борщем запаюються, їх віддають в автоклави, там вони стерилізуються добу, доводяться до кипіння та охолоджуються.

"Термін зберігання рік. До нас звертаються такі тяжкі бригади, хто на нулю, і кому немає можливості зварити, тоді ми вже беремо на постійну основу. Треба їх 10 хвилин у теплу воду, і вони стають такі, як ніби з каструлі. Можна на сковорідку, де хто воду доливає в борщик і п'ять чоловік може може наїстися", — розповідає Галина Остапчук.

Собівартість одного пакета борщу на даний момент становить 7,70 гривень, каже волонтерка Оксана Бедарева . Продуктами для їх приготування допомагають місцеві навчальні заклади, проводять ярмарки, допомагають батьки, вчителі та техпрацівники.

"А ще у нас готують ось такі перекуси: сало наше волинське із хлібом. Це в нас перекуси, хлопцям. Ну, можливо, і на скиди і до українського борщу. Вони також вакумуються", — розповідає волонтерка Надія Бурдак.

Усіх жінок на волонтерській кухні об'єднала війна та рідні, які захищають батьківщину лавах ЗСУ, каже Галина Остапчук. Її чоловік Володимир Остапчук загинув в 2022-му році, 26 жовтня у селі Іванівка Харківської області. Пішов воювати добровільно на третій день війни. До того він був волонтером, був на Майдані, розповідає волонтерка.

В Івана та Ніни Крисько син служить у прикордонних військах. Обоє не могли висидіти взимку вдома, прийшли допомагати на волонтерську кухню. Завдання 70-річного Івана — розтопити котла та наносити воду. Каже, що доводиться носити до 80 літрів щодня, недивлячись на морози до -30, які були взимку, жодного дня робота не припинялась.

"Ми з чоловіком цілу зиму ходили, помагали, бо не можна вседіти вдома, тому що це все робиться заради того, щоб наші воїни, захисники були не голодні", — говорить Ніна Крисько.

У Ніни Куприйчик служать двоє синів у 100 окремій механізованій бригаді. Старший служить з 25 лютого 2022 року, а менший з 10 липня 2024 року. Зараз обоє на Донецькому напрямку.

"Менший син на позиціях. Подзвонив, що не знає, коли вийде на зв'язок. І таке. Розраду находжу, сюди ходячи, на волонтерську кухню. Вдома в мене ще є внучка меншого сина. То якби не було її, то я не знаю, що б це було. Це є розрада. Да ще є два внуки старшого, приїжджають до баби", — розповідає волонтерка.

Волонтерка Оксана Бедарева дружина загиблого бійця Юрія Бедарева, який загинув 23 січня 2023 року на Харківщині. Він підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення і був контрактником в 14-й окремій механізованій бригаді. Також воював в 14-му році, був учасником бойових дій.

"Біда об'єднала нас і ми зблизилися. Ми спочатку почали ходити до стели, почали знайомитися, хто в кого загинув, в кого чоловік, в кого син. І так ми познайомилися із Галиною Петрівною і ось так, ось так вийшла в нас така волонтерська кухня", — розповідає волонтерка.

Волонтерки кажуть, що працюють в пам'ять про тих, хто віддав своє життя за Україну і для тих, хто захищає наш спокій, щоб наблизити перемогу.

Волинські