Справа про ремонт дороги на Волині фірмою депутата пішла на третє коло судів

08 червня 2026 р. 09:54

08 червня 2026 р. 09:54

Львівський апеляційний суд переглядає кримінальну справу про ймовірне присвоєння бюджетних коштів на ремонті дороги, у якій фігурує фірма депутата Волинської облради Романа Микитюка «АМіЛа». Капремонт автошляху в Турійському районі вона провела 2018-го, а через рік з’ясувалося, що там немає дорожніх знаків та огородження, за яке сплатили з бюджету понад 300 тисяч гривень.

Двох посадовців замовника робіт, Волинської обладміністрації, судили за пособництво та визнали невинними. Справа пройшла низку апеляцій, двічі побувала у Верховному Суді, і зараз – на новому колі.

Про перегляд «дорожньої» справи відомо з ухвали Львівського апеляційного суду від 4 травня 2026 року.

27 вересня 2018 року Департамент інфраструктури та туризму Волинської обласної державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю «АМіЛа» уклали договір про закупівлю робіт з капітального ремонту автодороги місцевого значення у Турійському районі «Задиби-Клюськ» (окремими ділянками). Вартість робіт – 14 млн грн. Директором «АМіЛи» є депутат Волинської облради чотирьох скликань Роман Микитюк .

До кінця року сторони підписали акти виконаних робіт і провели оплату. А восени 2019-го правоохоронці відкрили кримінальне провадження. За оцінкою слідчих, в актах були дані про встановлення дорожніх знаків та бар’єрного огородження (відбійників) на суму понад 319 тис грн, а на дорозі не було ані знаків, ані огородження.

Кримінальну справу розслідували щодо двох посадовців ОДА, провідного інженера та провідного інспектора відділу технагляду Назара Гаця та Віктора Кордонця , які підписали акти виконаних робіт. Слідчі вважали, що вони стали пособниками службових осіб фірми у заволодінні бюджетними коштами у великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України) та вчинили службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України). Що ж до підрядника, то представники фірми, директор Роман Микитюк та працівники, у справі фігурували як свідки.

Під час суду представники компанії стверджували, що знаки і відбійники поставили, але потім мусили демонтувати – і не раз.

«Зауважив, що причиною таких дій були недоліки розробленого проекту капітального ремонту дороги», – цитують в документах суду Микитюка.

Мовляв, дорожнє покриття почало нищитися через проїзд вантажівок, а огородження через це опинилося в ямі. У зв’язку з цим знаки і відбійники начебто знімали та зміцнювали узбіччя й покриття. Через це, за твердженням підрядника, знаки й огородження знімали двічі, а встановлювали тричі.

Обвинувачення доводило, що роботи з демонтажу були фіктивні – начебто їх виконали під час досудового розслідування, щоб створити видимість виконання договору та уникнути покарання.

Суддя Ярослав Артиш відзначив, що прокурор не надав суду доказів, які підтверджували факт будь-яких збитків державному бюджету та заволодіння майном підрядником:

«Оскільки будь-кому із посадових осіб підрядника навіть не пред’явлено підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, за даним фактом», – занотовано в документах Феміди.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів наявності корисливого умислу чи факту завдання збитків бюджету. У 2022 році Луцький міськрайонний суд виніс виправдувальний вирок. Представників ОДА визнали невинуватими за обома статтями у зв’язку з недоведеністю вчинення ними правопорушень.

Прокуратура намагалась оскаржити вирок в апеляції: мовляв, суд не надав належної оцінки усім доказам сторони обвинувачення, а взяв до уваги тільки покази обвинувачених та свідків.

Волинський апеляційний суд у лютому 2023 році залишив виправдувальний вирок без змін. У вересні того ж року Верховний Суд скасував його і призначив новий розгляд, вказавши на неповноту дослідження доказів (зокрема протоколів негласних слідчих розшукових дій та висновків експертиз).

Рівненський апеляційний суд (туди передали справу) у травні 2025 року залишив вирок волинських колег без змін. Майже через рік, у 2026-му, Верховний Суд скасував і цю ухвалу.

« Апеляційний суд проігнорував вказівки Верховного Суду, який у постанові від 5 вересня 2023 року чітко акцентував увагу на доказах, яким суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки […], хоча вони мають вагоме значення для встановлення дійсних обставин кримінального провадження, а саме – матеріалам проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколам про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатками, протоколу огляду місця події, а саме ділянки автомобільної дороги […], висновку семантико-лінгвістичної експертизи за результатами дослідження змісту розмов між обвинуваченим та директором ТОВ «АМіЛа» , висновку судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз, якими доводився факт спричинення збитків Департаменту інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації на суму 319 223,75 грн», – йдеться в постанові Верховного Суду.

Нині справа – у Львівському апеляційному суді.

ТОВ «АМіЛа» зареєстроване у 1997 році в Турійську з основним видом діяльності «лісопильне і стругальне виробництво». Також вона займається будівництвом доріг.

Наприкінці 2024 року фірма потрапила в чорний список антимонопольників через те, що її та Ковельське ШБУ №63 викрили у змові на 16 закупівлях щодо будівництва, ремонту й утримання шляхів.

Раніше «Сила правди» писала, як пов’язані з депутатом Волиньради компанії розіграли на аукціонах майже 200 гектарів землі .

Оксана Коваленко

Волинські