Європейський досвід і нове обладнання для реабілітації у Володимирському ТМО

08 червня 2026 р. 16:51

08 червня 2026 р. 16:51

Відділення фізичної реабілітації Володимирського ТМО за два роки фактично зазнало повного оновлення. Завдяки масштабному міжнародному проєкту тут з’явилося сучасне роботизоване обладнання та широкі можливості для відновлення пацієнтів. Фахівці відділення допомагають людям після важких травм, поранень, інсультів та операцій швидше відновлювати рухові функції й повертатися до повноцінного життя. Реалізація цього масштабного україно-польського проєкту між лікарнями прикордонних громад завершується, тож у володимирській лікарні вже можуть оцінити перші результати великої спільної роботи.

Міжнародний проєкт, що змінює реабілітацію

«Розвиток якісної реабілітаційної допомоги є одним із ключових напрямів для медичної системи України, особливо в умовах тих викликів, які переживає наша держава. Саме тому міжнародна співпраця, впровадження інновацій та посилення спроможності медичних закладів набувають особливої ваги. Для Володимирського ТМО цей проєкт – це значно більше, ніж міжнародна співпраця чи оновлення матеріально-технічної бази. Це стратегічний крок у розвитку сучасної реабілітаційної медицини у нашій лікарні та громаді», – каже генеральна директорка КП «Володимирське ТМО» Тетяна Ващук.

За її словами, завдяки партнерству в межах програми Interreg NEXT Poland–Ukraine 2021–2027 лікарня отримала можливість впроваджувати новітні технології та найкращі європейські практики реабілітації. Водночас цей проєкт відкриває для ТМО значно ширші можливості – це професійний обмін досвідом, навчання, спільне напрацювання нових підходів та зміцнення міжнародної співпраці між медичними командами.
«Уже в процесі реалізації переконалися, що така взаємодія є двосторонньою: ми маємо чому навчатися у наших європейських партнерів, але водночас і українська медицина нині має цінний практичний досвід, яким може ділитися. Зокрема, у сфері реабілітації військовослужбовців та пацієнтів після складних травм вже напрацювали важливі підходи, що є актуальними й корисними для міжнародного професійного середовища. Особливо цінним і своєчасним цей проєкт є тепер, в умовах війни, коли якісне відновлення військових і цивільних пацієнтів стало одним із ключових викликів для системи охорони здоров’я», – зазначає Тетяна Петрівна.
Водночас додає, що це інвестиція не лише в обладнання, а передусім – у здоров’я людей, у відновлення їхньої функціональності, якості життя та у спроможність нашої громади надавати сучасну медичну допомогу на рівні європейських стандартів.

Закупівля обладнання та фінансування – поетапно після звітності

Масштабна міжнародна співпраця між медичними закладами України та Польщі відбулася у рамках проєкту «Спільний розвиток реабілітаційних послуг у муніципальних лікарнях у Білостоці та Володимирі», що фінансується програмою Interreg NEXT Poland–Ukraine 2021–2027.

«Церемонія підписання грантового контракту між лікарнями Володимира та Білостока відбулася у липні 2024 року у Польщі. Їй передувала тривала підготовча робота: візити делегацій, налагодження співпраці та спільна розробка проєктної заявки, у якій детально прописувалися заплановані заходи, придбання медтехніки, ремонтні роботи, навчання колективу, формувався бюджет. Партнерами цієї важливої ініціативи стали комунальне підприємство «Володимирське територіальне медичне об’єднання» та Незалежна міська лікарня імені Польського Червоного Хреста у Білостоці, – розповідає Ганна Нестеряк, координаторка цього проєкту. – Загальна вартість ініціативи перевищує 2,7 мільйона євро, з яких понад 2,3 мільйона – фінансування Європейського Союзу. Для оновлення реабілітаційного відділення нашої лікарні було передбачено більш ніж 1,3 мільйона євро».
Завдяки цьому важливому транскордонному проєкту реабілітаційні відділення обох лікарень змінилися, щоб надавати пацієнтам ще ширший спектр якісних і сучасних реабілітаційних послуг.
«У межах проєкту вдалося закупити велику кількість обладнання – як базового, добре знайомого для реабілітаційних відділень, так і справді унікального. Це степ-платформи, орбітреки, велотренажери, підвісні системи для відновлення ходи, реабілітаційна степ-платформа, ротаційний комбінований тренажер та багато іншого, необхідного для якісної реабілітації пацієнтів. Водночас до відділення надійшли й сучасні роботизовані системи із застосуванням штучного інтелекту – обладнання, аналогів якому у закладах охорони здоров’я на Волині фактично немає. Подібні комплекси є лише у кількох медичних установах України, – розповідає Ганна. – Одна з найдорожчих і найсучасніших – це система оцінки та навчання ходи. Маємо роботизований стіл-вертикалізатор з інтелектуальною системою для розробки нижніх кінцівок. Також у межах проєкту для відділення нещодавно придбали систему для мобілізації тіла та функціональної реабілітації. Це ще один високотехнологічний і дороговартісний комплекс, який значно розширює можливості відновного лікування пацієнтів. Така система допомагає працювати над відновленням рухливості, координації та функціональних навичок, необхідних людині у повсякденному житті. Маємо роботизовані інтелектуальні системи зі зворотнім звʼязком для розробки верхніх кінцівок».
Окремим напрямом проєкту стало поліпшення ІТ-інфраструктури та кібербезпеки медзакладів. Як розповідає Ганна Нестеряк, йдеться про оновлення комп’ютерної техніки, серверного обладнання, внутрішніх мереж та цифрових систем, які використовуються у щоденній роботі лікарень. Не менш важливою є й кібербезпека, якій теж були присвячені відповідні навчання.
Важливою частиною проєкту став обмін досвідом між колективами обох лікарень та підвищення кваліфікації спеціалістів.

«Перед початком роботи з новим обладнанням медпрацівники пройшли спеціальне навчання, щоб впевнено користуватися сучасними системами та допомагати пацієнтам відновлюватися ще ефективніше. Наприклад, наші фізичні терапевти пройшли навчання у Білостоці на базі політехнічного університету, де функціонує лабораторія з сучасними системами оцінки ходи. Там працюють з обладнанням, подібним до того, яке закупили для Володимира у межах проєкту», – розповідає координаторка проєкту.
Та співпраця з польською стороною була значно ширшою, ніж просто професійне навчання медиків.
«До Польщі задля обміну досвідом, поглиблення знань, напрацювання партнерств їздили не лише наші працівники реабілітаційного відділення, а й представники адміністративної команди – керівництво лікарні, менеджери, юристи та інші фахівці, які забезпечують роботу медустанови. Фактично відбулося комплексне посилення всієї системи роботи лікарні», – каже Ганна.
Проєкт, який тривав два роки, реалізовувався поетапно. Його координаторка розповідає, що після отримання кожного траншу лікарня закуповувала необхідне обладнання і детально звітувала про виконану роботу, лише тоді отримувала наступну частину фінансування. Таким чином уже успішно пройдено три етапи фінансування. Наразі триває реалізація четвертого траншу. Завершуються окремі тендерні процедури. Важливо, що все обладнання, що вже надійшло до лікарні, одразу вводять в експлуатацію.

Про успішний приклад транскордонної співпраці, що змінює медичну сферу обох лікарень, до Володимирського ТМО приїздила й міжнародна комунікаційна команда проєкту TESIM у складі представників Італії та Польщі. Тож про цей успішний досвід розповідали навіть міжнародні медіа.

До речі, у межах проєкту лікарі з Володимира та Білостока почали спільно працювати над складними випадками пацієнтів. Медики проводять онлайн-консультації, радяться між собою щодо лікування та діляться досвідом. Як розповідає Ганна Нестеряк, така співпраця вже стала корисною для обох сторін і не завершиться разом із проєктом – професійне партнерство між лікарями планують продовжувати й надалі.

Одна з найбільших закупівель проєкту – роботизована система навчання і оцінки ходи

У Володимирі встановлено обладнання, яке ще донедавна можна було побачити лише у великих реабілітаційних центрах – однією з наймасштабніших закупівель у межах міжнародного проєкту стала роботизована система навчання та оцінки ходи A3-2.

Завдяки їй тепер люди можуть проходити сучасну реабілітацію поруч із домом, не витрачаючи додаткових сил і коштів на поїздки в інші міста.
Нова система дає пацієнтам значно більше шансів на швидше й ефективніше відновлення. Вона допомагає підібрати програму занять під кожну людину окремо та дозволяє починати реабілітацію навіть тоді, коли ноги ще зовсім ослаблені або людина поки не може самостійно рухатися. Завдяки точним повторюваним рухам і розумному навантаженню організм поступово «вчиться» ходити знову.
На цій системі вже проходять реабілітацію не лише цивільні, а військові, які отримали поранення на фронті. Для багатьох із них це можливість знову вчитися тримати рівновагу, робити перші кроки та поступово повертатися до активного життя.

Як працює відділення фізичної реабілітації

Ми завітали до відділення фізичної реабілітації, щоб дізнатися, як на практиці працює сучасне обладнання та як впливає на процес відновлення пацієнтів.

Як розповідає керівниця центру ментального здоров’я і координаторка відділення фізичної реабілітації Христина Савюк, переваги такого оновлення відчули і фахівці, і пацієнти: «Коли у наше відділення почало надходити нове обладнання, працювати фізичним терапевтам та ерготерапевтам стало значно простіше й комфортніше. Адже воно роботизоване, оснащене моніторами та цифровими системами. Завдяки цьому поліпшилися не лише умови нашої роботи, а й змінилося сприйняття реабілітації у пацієнтів – вона стала більш сучасною, динамічною».
Особливо помітні зміни сталися у роботі з найскладнішими випадками.
«Найбільше враження у наших фахівців викликала роботизована система вертикалізації пацієнтів. Вона дає можливість підняти людину навіть за умов серйозних обмежень рухливості та допомагає відновлювати навички ходьби. Для багатьох пацієнтів таке обладнання – шанс на повернення до повноцінного життя, – розповідає Христина. – У нас був пацієнт із черепно-мозковою травмою, який пересувався на кріслі колісному. Коли ми вперше поставили його на цю роботизовану систему, він був неймовірно радий. І для нашої команди цей момент теж став дуже емоційним, адже ми побачили, як людина, яка тривалий час не могла самостійно ходити, отримала можливість вперше за довгий період стати на ноги».
Фахівчиня розповідає, що більшість сучасних апаратів відділення оснащені елементами штучного інтелекту. Система самостійно підбирає навантаження для пацієнта. Спеціальні датчики реагують на прояви спастики. Наприклад, якщо під час вертикалізації пацієнтів та відновлення функцій нижніх кінцівок виникає спазм у нозі, апарат одразу подає звуковий сигнал, і медпрацівники можуть оперативно скоригувати навантаження або змінити, наприклад, ширину кроку.
Фактично ці системи стають для фахівців додатковим помічником: вони підказують, допомагають вчасно скоригувати процес реабілітації та значно зменшують потребу у пасивному фізичному втручанні з боку терапевта. Завдяки цьому реабілітація стає точнішою, безпечнішою та більш ефективною для пацієнта. Також вона стає й психологічно легшою. Замість монотонних вправ пацієнти виконують інтерактивні завдання, взаємодіють із віртуальними сценаріями, відволікаються від лікарняного середовища.
Важливо й те, що фізичні терапевти активно використовують можливості пам’яті комп’ютеризованого обладнання.
«Фахівці вносять дані про пацієнта в систему і упродовж усього курсу реабілітації можуть відстежувати зміни в його стані, аналізувати динаміку та за потреби коригувати програму занять. Уся інформація зберігається в системі та додається до історії хвороби. Тож, якщо пацієнт звертається повторно, ми одразу бачимо, з якими показниками працювали раніше і які зміни маємо зараз. Дані можуть зберігатися місяцями й навіть роками після виписки, доки їх не видалять вручну», – розповідає Христина Савюк.

Щодо практичних вимірювань різниця з попередніми методами також відчутна.
«Завдяки новому обладнанню вимірювання кутів обмеження рухів у суглобах відбувається значно швидше, ніж коли це робити ручним гоніометром. Усього за п’ять хвилин ми отримуємо показники всіх суглобів однієї кінцівки. Це дає можливість чітко відстежувати динаміку. Наприклад, на десятому занятті бачимо, з якими показниками пацієнт розпочинав курс реабілітації і яких результатів вдалося досягти за цей час», – ділиться фахівчиня.
У відділенні фізичної реабілітації умовно виділяють три основні категорії пацієнтів, з якими працюють найчастіше. Перша – це люди після інсультів, які потрапляють на реабілітацію вже у підгострому періоді, орієнтовно на 7–10 день після. У таких випадках навантаження підбирають дуже обережно, з урахуванням загального стану пацієнта. Значна частина занять відбувається безпосередньо у палатах, тому акцент роблять на поступовому відновленні базових рухових функцій та безпечному навантаженні. Після цього пацієнти переходять до тривалішого етапу реабілітації, де вже працюють над поверненням втрачених функцій, відновленням ходи, сили, рівноваги та навичок самообслуговування.
Друга велика категорія – пацієнти із захворюваннями та травмами опорно-рухового апарату, насамперед із больовими синдромами спини. Третя – пацієнти після переломів, ендопротезування та складних травм.

«Для того, щоб максимально допомогти кожному, у відділенні облаштовано великий реабілітаційний простір із професійним обладнанням, яке використовується упродовж усього робочого дня. Є апарати, які не зупиняються, не вимикаються і постійно в роботі до десяти годин поспіль», – каже Христина Савюк.

Роботизовані системи для ефективного відновлення воїнів

Реабілітацію у відділенні проходять не лише цивільні, а й військовослужбовці, які після поранень, травм або захворювань потребують комплексного відновлення функцій організму.

«Для військових одним із найбільш затребуваних став апарат для реабілітації верхніх кінцівок, який надійшов у відділення у числі перших. Під час вправ пацієнти взаємодіють із системою через ігрові елементи, виконують різні завдання, грають у своєрідні «стрілялки», фокусуючись аби влучити в ціль. Це допомагає відволіктися від самого процесу лікування, зменшує психологічне напруження та робить заняття цікавішими. Водночас така неформальна реабілітація дає дуже хороші результати – помітний прогрес у відновленні функцій рук», – розповідає керівниця центру ментального здоров’я і координаторка відділення фізичної реабілітації Христина Савюк.
Одним із перших пацієнтів, хто проходив реабілітацію на нових роботизованих системах, які надійшли в рамках україно-польського проєкту, був військовий Володимир, який відновлювався після інсульту.
«Володимир – наш земляк. У ТМО він потрапив за скеруванням військового госпіталю у складному стані: з вираженим підтисканням верхньої кінцівки, паралітичною ходою, порушенням координації та значним страхом втрати рівноваги під час руху. На початку реабілітації фахівці застосовували вертикалізацію за допомогою спеціального обладнання. Завдяки фіксації та підтримці спини пацієнт міг безпечно ставати у вертикальне положення, поступово долаючи страх падіння. Це дало можливість перейти до наступного етапу – тренування ходи з поступовим відновленням координації та впевненості в рухах. З часом Володимир почав активно пересуватися, тренувати ходу, виходив на прогулянки. Його реабілітація тривала досить довго, адже стан вимагав комплексного підходу: він проходив лікування як у нашому відділенні, так і в неврології. Повністю відновившись, повернувся до служби у війську».
Серед найбільш показових прикладів відновлення у відділенні стала історія 27-річного військовослужбовця Максима. Під час виконання бойових завдань із захисту України він отримав поранення обох нижніх кінцівок. Після лікування отримав скерування від військового госпіталю на реабілітацію до медзакладу Володимира після шести місяців перебування удома.
«Максим уже пройшов три курси реабілітації: два – тривалістю по 30 днів і один – 14 днів. Його шлях відновлення був поступовим і непростим – він працював на різних реабілітаційних системах, проходив інтенсивні заняття та постійно збільшував навантаження. Спочатку очікування були обережнішими – йшлося про відновлення ходи з допоміжними засобами, зокрема ходунками. Проте результат перевершив початкові прогнози. Завдяки наполегливій роботі пацієнта та команди фахівців Максим зараз ходить самостійно, без милиць», – розповідає Христина Савюк.
У Володимирському ТМО проходять реабілітацію військові з різних регіонів України – від Дніпра до Закарпаття. І навіть були пацієнти з тимчасово окупованих територій, звідки вони виїжджали в евакуаційному порядку. Часто пацієнтів до Володимира направляють із Києва.
«Мені здається, що не було міст, з яких до нас не скеровувалися пацієнти. Велика заслуга у цьому належить нашому керівництву та налагодженій співпраці з профільними медичними закладами та інститутами. Лікарі добре знають можливості відділення, рівень допомоги та перелік послуг, тому скеровують сюди пацієнтів», – розповідає Христина.

Підготовка до протезування і відновлення після ампутацій

У реабілітаційному відділенні важливим напрямом роботи є підготовка пацієнтів до протезування. Часто військовослужбовці поступають уже з укладеними договорами з протезними компаніями, тому команда працює у тісній координації з фахівцями, які надалі виготовлятимуть і встановлюватимуть протези.

Наразі під супроводом фахівців у відділенні перебувають троє пацієнтів з ампутаціями. Серед них – 26-річний військовослужбовець із Володимирської громади, який уже успішно пройшов протезування у Львові та демонструє хороші результати відновлення. Такі випадки показують, наскільки важливою є злагоджена робота між реабілітаційним етапом і подальшим протезуванням, адже саме вона визначає якість повернення людини до активного життя.
«Фахівці відділення здійснюють допротезну реабілітацію пацієнтів після ампутацій, вчать доглядати за післяопераційними рубцями, робити компресійну терапію еластичними бинтами, – розповідає Христина Савюк. – До протезування готуємо не тільки травмовану ногу, а й здорову, адже саме на неї після протезування припадатиме основне навантаження. Також у відділенні працюємо із пацієнтами з навчальними протезами, які допомагають їм поступово адаптуватися до майбутнього постійного протеза. Проводимо й післяпротезну реабілітацію – люди відновлюють навички самообслуговування й руху».
Одними з найскладніших у реабілітації фахівці називають травми та ампутації верхніх кінцівок. Якщо ноги насамперед забезпечують опору та пересування, то руки відповідають за самообслуговування та більшість щоденних дій. Саме тому відновлення функцій рук потребує значно складнішої та тривалішої роботи.

Сучасна реабілітація військового Іллі

Одним із пацієнтів, який на момент підготовки публікації проходив курс реабілітації у Володимирській лікарні, є Ілля. Місцевий житель і військовослужбовець після поранень, отриманих під час виконання бойових завдань, відновлювався у реабілітаційному відділенні закладу.

Ілля розповів, що займається на кількох сучасних тренажерах і поділився позитивними враженнями від такої реабілітації, зазначивши, що відбувається вона невимушено, подекуди навіть в ігровій формі, що допомагає легше сприймати сам процес відновлення та мотивує працювати далі. Після осколкового поранення лівої ноги він відновлює її функціональність завдяки роботизованій системі відновлення ходи, тож під час виконання вправ вдається абстрагуватися і, дивлячись у екран, потрапити на прогулянку ґрунтовими стежками серед мальовничої природи. Зізнається: це заспокоює.
Ілля також займається на спеціальних тренажерах для реабілітації верхніх кінцівок, зокрема для відновлення функцій лівої руки. Розповідає, що і ці заняття побудовані у форматі інтерактивних вправ, тому процес зацікавлює. Загалом, зазначає військовий, подібні реабілітаційні вправи якнайкраще сприяють відновленню та спонукають поліпшувати результат.
А ще він відзначає злагоджену і кваліфіковану роботу свого фізичного терапевта Назара Сермашова та інших фахівців відділення – їхній професіоналізм і уважність. Каже, що у відділенні відчувається підтримка і товариська атмосфера, де до кожного пацієнта ставляться з розумінням. За його словами, має з чим порівняти, адже довелося побувати у кількох медзакладах, і саме така чуйність команди додає впевненості та допомагає проходити реабілітацію значно легше.
Фізичний терапевт Назар Сермашов поділився, що після поступлення пацієнта у відділення мультидисциплінарна команда оцінила ступінь його функціональних порушень і розробила для нього індивідуальну програму реабілітації. Тож пацієнт поступово досягає позитивних результатів.

Як пройти реабілітацію у медзакладі

У Володимирській лікарні реабілітацію можуть отримати люди, які після хвороби, травми або операції мають порушення руху, сили, мовлення чи інших функцій і потребують відновлення. Фахову допомогу можуть отримати дорослі і діти, які потребують відновлення функцій організму.
Медична реабілітація передбачає стаціонарну або амбулаторну допомогу. Для отримання безоплатної реабілітації пацієнту необхідно звернутися до сімейного лікаря, який скеровує на консультацію до профільного спеціаліста – травматолога чи невролога. Профільний лікар формує електронне направлення до відповідного відділення. Після завершення лікування формує електронне направлення на стаціонарну реабілітацію із зазначенням точного діагнозу. Протягом 28 днів після виписки пацієнт може звернутися до відділення фізичної реабілітації.
Визначає індивідуальний план реабілітації мультидисциплінарна команда. Це лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, масажисти, психологи. Вони разом формують індивідуальний план відновлення для кожного пацієнта.
Реабілітація є безоплатною – її фінансує Національна служба здоров’я України в межах Програми медичних гарантій.
У відділенні функціонують підрозділи лікувальної фізкультури, механотерапії, фізичної терапії, ерготерапії, масажу, фізіотерапії та психологічної реабілітації.

Матеріал підготовлено у рамках реалізації проєкту «Спільний розвиток реабілітаційних послуг у муніципальних лікарнях у Білостоці та Володимирі», що фінансується Програмою Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027.

Волинські