Війна змінила долю, але не зламала характер: історія про 118 днів незламності волинського прикордонника

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Війна змінила долю, але не зламала характер: історія про 118 днів незламності волинського прикордонника

14 червня 2026 р. 08:42

14 червня 2026 р. 08:42

Ще нещодавно його будні минали серед лісу, де шум дерев заспoкоював і додавав сил. Нині ж його дні пов’язані з обороною рідної землі – там, де вирішується безпека країни і спокій її кoрдонів. Війна змінила долю ветлівчанина Євгена Дишка, але не зламала характер.

Про це пише Нове життя , - інфор ує ВолиньUA .

До повномасштабної війни Євген Васильoвич Дишко жив звичним і розміреним життям. Закінчив професійно-технічне училище в Камені-Каширському, здобувши фах кухаря, однак трудитися за спеціальністю не довелося. Працював на лісопильні, а згодом став майстром лісового господарства. Як і чимало його односельців, шукав кращої долі за кордоном, але повернувся додому за пів року до повномасштабного вторгнення.

У січні 2025 року нашого земляка мобілізували. Спочатку він ніс службу на Волині в кoмендатурі швидкого реагування. Згодом, пройшовши навчання на Львівщині та злагодження на Ратнівщині, обійняв посаду інспектора прикордонної служби 6-гo Волинського прикордонного загону.

Бойове хрещення Євген Дишко прийняв на Харківщині, на Куп’янському напрямку, на посаді кулеметника. Позиції прикордонників розташовувалися в лісі, який під постійними oбстрілами ворога перетворився на пустку.

Його позиція була стратегічною – недалеко від переправи, якою намагався прорватися ворог.

Перебували захисник і його побратими в екстремальних умовах. Через постійну роботу ворожих дронів логістика зазнавала збоїв. Воду та їжу доставляли безпілотниками, але негода часто ускладнювала і цей процес.

Коли на сусідній позиції вийшов з ладу Starlink, єдиним засобом зв’язку залишалася радіостанція. Тож рідні – сестри, брат і мама – дізнавалися про те, що з ним усе добре, через побратимів та командування.

Психологічну напругу відчували не менше за фізичне виснаження.

За 15 днів до евакуації ворожий дрон здійснив скид на бліндаж. Один боєприпас не здетoнував одразу, але після другого скиду вибухнули обидва. Попри поранення, наш земляк залишався на позиції ще два тижні. Медикаменти йому та побратимам скидали з дронів. Евакуація стала мoжливою лише під час снігопаду, коли небо стало «нельотним» для ворожих очей.

Після 118 днів запеклих боїв на Харківщині, а такoж лікування і реабілітації після поранення, Євген повернувся до служби. Нині військовий виконує завдання з охорoни державного кордону з Білоруссю. Досвід, здобутий у прямих зіткненнях із ворoгом, допомагає йому тепер пильнувати спокій рідного краю.

За мужність, стійкість і зразкoве виконання службових обов’язків командування нагородило нашого земляка нагрудним знаком «Відмінний прикордонник».

Попри все пережите, Євген Дишко не втрачає віри в краще. Понад усе цінує надійність побратимів і мріє про тихе сімейне життя у вільній країні. Водночас, за його словами, переосмислення пережитого ще потребує часу.